Главная » Каталог лекарств

Валхит 450мг №60 вальцит валганцикловир

Аналоги в наличии:

• Вальцит 450мг №60 таб.
• Валган valgan валганцикловир 450мг №4
• Валганцикловир (валган) / вальцит 450мг №60
• Цитовир (валганцикловир) 450мг табл. №60
• Валганир (валганцикловир) 450мг табл. №60
• Авалцепт (валганцикловир) 450мг №60
• Цитовир (валганцикловир) 450мг табл. №60 вальцит
• Вальцит табл. п/пл.об.450мг №60

Склад

діюча речовина: валганцикловір;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить валганцикловіру 450,0 мг у вигляді валганцикловіру гідрохлориду 496,3 мг;

допоміжні речовини: повідон К-30, кроповідон, целюлоза мікрокристалічна, порошок стеаринової кислоти;

оболонка таблетки: гіпромелоза 3 сР, гіпромелоза 6 сР, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 400, заліза оксид червоний (Е 172), полісорбат 80.

Лікарська форма

Пігулки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: випуклі, овальні таблетки, вкриті плівковою оболонкою розового кольору, розміром 7,8×16,5 мм, з відбитком згори VGC та відбитком знизу 450.

Фармакотерапевтична група

Противірусні засоби для системного застосування, протиірусні засоби прямої дії, нуклеозиди та нуклеотиди, за винятком інгібіторів зворотної транскриптази. Валганцикловір.

Код ATХ J05A B14.

Фармакологічні властивості

Фармакодинамика.

Валганцикловір є L-валіловим ефіром (проліками) ганцикловіру. Після прийому всередину валганцикловір швидко і активно метаболізується у ганцикловір кишковими та печінковими естеразами. Ганцикловір є синтетичним аналогом 2'-дезоксигуанозину та пригнічує реплікацію вірусів герпесу in vitro та in vivo. Чутливими вирусами людини є цитомегаловірус людини (ЦМВ), вирус простого герпесу 1 і 2 (ВПГ-1 і ВПГ-2), вирус герпесу людини 6, 7 і 8 (ВГЛ-6, ВГЛ-7, ВГЛ-8), вирус Епштейна  ?  Барр (ВЕБ), вірус вітряної віспи (ВВВ) та вірус гепатиту В (ВГВ).

У ЦМВ-інфікованих клітинах ганцикловір спочатку фосфорилюється вірусною протеїнкіназою pUL97 до ганцикловіру монофосфату. Далі фосфорилювання відбувається клітинними кіназами до отримання ганцикловіру трифосфату, який потім повільно метаболізується внутрішньоклітинно. Було показано, що метаболізм трифосфату відбувається у ВПГ- та ЦМВ-інфікованих клітинах з періодом напіврозпаду 18 годин та між 6 та 24 годинами відповідно після виведення ганцикловіру із позаклітинного простору. Оскільки фосфорилювання переважно залежить від вірусної кінази, фосфорилювання ганцикловіру в основному відбувається у інфікованих вирусом клітинах.

Вірусостатична активність ганцикловіру обумовлена ??інгібуванням синтезу вирусної ДНК шляхом конкурентного гальмування вбудовування дезоксигуанозину трифосфату в ДНК за допомогою вирусної ДНК-полімерази та включення ганцикловіру трифосфату у вирусну ДНК, що спричиняє термінацію або дуже обмежено – подальше збільшення вірусу

Противірусна активність

Антивірусна активність in vitro, виміряна як IC 50  ганцикловіру проти ЦМВ, знаходиться в діапазоні 0,08 мкМ (0,02 мкг/мл) – 14 мкМ (3,5 мкг/мл).

Клінічний протиірусний ефект препарату Вальцит ®  був продемонстрований у лікуванні хворих на СНІД із вперше діагностованим ЦМВ-ретинітом. Кількість пацієнтів з виділенням ЦМВ у сечі знизилося з 46 % (32/69) на початку дослідження до 7 % (4/55) у наступні чотири тижні лікування препаратом Вальцит ® .

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні властивості валганцикловіру вивчали у ВІЛ- та ЦМВ-серопозитивних пацієнтів, пацієнтів, хворих на СПІД та ЦМВ-ретиніт, і у пацієнтів після трансплантації паренхіматозних органів.

Пропорційність дози показника AUC ганцикловіру після застосування 450–2625 мг валганцикловіру була продемонстрована лише за умови прийому після вживання їжі.

Всмоктування

Валганцикловір є проліками ганцикловіру. Він добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту і швидко та активно метаболізується у стінці кишечнику та в печінці у ганцикловір. Системна експозиція валганцикловіру транзиторна та низька. Абсолютна біодоступність ганцикловіру з валганцикловіру приблизно 60 % у всіх групах пацієнтів, а підсумкова експозиція ганцикловіру аналогічна такій після його внутрішньовенного введення (див. нижче). Для порівняння, біодоступність ганцикловіру після прийому 1000 мг ганцикловіру перорально (у вигляді капсул) становить 6–8 %.

Валганцикловір у ВІЛ-позитивних, ЦМВ-позитивних пацієнтів

Показники системної експозиції у ВІЛ-позитивних, ЦМВ-позитивних пацієнтів після введення ганцикловіру та валганцикловіру двічі на день протягом однієї тижня наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Фармакокінетичні параметри у ВІЛ-позитивних, ЦМВ-позитивних пацієнтів після введення ганцикловіру та валганцикловіру двічі на день протягом однієї тижня

Параметр

Ганцикловір (5 мг/кг, внутрішньовенно)

n = 18

Валганцикловір

(900 мг, перорально) n = 25

Ганцикловір

Валганцикловір

AUC (0-12 рік)  (мкг·рік/мл/мл)

28,6±9,0

32,8±10,1

0,37±0,22

max (мкг/мл ) 

10,4±4,9

6,7±2,1

0,18±0,06

Ефективність ганцикловіру у збільшенні години до прогресування ЦМВ-ретиниту, як було показано, корелює з показником системної експозиції (AUC).

Валганцикловір у пацієнтів після трансплантації паренхіматозних органів

Сталий стан системної експозиції ганцикловіру у пацієнтів після трансплантації паренхіматозних органів після щоденного перорального введення ганцикловіру та валганцикловіру наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Фармакокінетичні параметри у пацієнтів після трансплантації паренхіматозних органів після щоденного перорального прийому ганцикловіру та валганцикловіру

Параметр

Ганцикловір (1000 мг 2 рази на день) n = 82

Валганцикловір

(900 мг 1 раз на день) n = 161

Ганцикловір

AUC (0-24 рік)  (мкг·рік/мл/мл)

28,0±10,9

46,3±15,2

max (мкг/мл ) 

1,4±0,5

5,3±1,5

Системна експозиція ганцикловіру у серці, почках та печінці реципієнтів була подібна після перорального прийому валганцикловіру відповідно до алгоритму дозування з урахуванням ніркової функції.

Ефект їжі

Коли валганцикловір застосовували з їжею у рекомендованій дозі 900 мг, були встановлені більш високі, ніж при прийомі наще, значення як середньої AUC ганцикловіру (близько 30 %), так і середньої C max  ганцикловіру (близько 14 %). Крім того, індивідуальні відмінності у впливі ганцикловіру зменшуються при прийомі препарату Вальцит ®  з їжею. У клінічних дослідженнях Вальцит ®  застосовувався тільки з їжею. Тому рекомендується Вальцит ®  застосовувати під час їди (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Розподіл

Через швидке перетворення валганцикловіру на ганцикловір зв'язування з білками валганцикловіру не було визначено. Сталій об'єм розподілу (V d ) ганцикловіру після внутрішньовенного введення становив 0,680 ± 0,161 л/кг (n = 114). Для ганцикловіру, що застосовується внутрішньовенно, обсяг розподілу корелює із масою тіла пацієнта і становить у рівноважному стані 0,54–0,87 л/кг. Ганцикловір проникає у спинномозкову рідину. При концентраціях ганцикловіру від 0,5 до 51 мкг/мл зв'язування з білками плазми становило 1–2 %.

Біотрансформація

Валганцикловір швидко та активно метаболізується у ганцикловір; жодних інших метаболітів не було виявлено. Ганцикловір значною мірою не метаболізується.

Виведення

Після перорального прийому валганцикловір швидко гідролізується до ганцикловіру. У пацієнтів з нормальною функцією почок більше 90 % внутрішньовенно введеного ганцикловіру виводилося з січою у незміненому вигляді протягом 24 годин. У пацієнтів з нормальною функцією почок після застосування валганцикловіру післяпікові концентрації ганцикловіру у плазмі знижувалися з періодом напіввиведення у діапазоні від 0,4 до 2,0 року.

Фармакокінетика в особливих клінічних популяціях

Діти

В дослідженнях фармакокінетики та безпеки II фази за участю дітей після трансплантації паренхіматозних органів (у віку від 4 місяців до 16 років, n = 63) валганцикловір (порошок для орального розчину або таблетки) застосовували один раз на день протягом періоду до 100 днів. Параметри фармакокінетики були схожі за типом органів і віком та порівняні з такими у дорослих. Популяційне фармакокінетичне моделювання показало біодоступність близько 60%. На кліренс позитивно впливають площа поверхні тіла та функція почок.

У дослідженні фармакокінетики та безпеки I фази за участю дітей після трансплантації серця (віком від 3 тижнів до 125 днів, n = 14) валганцикловір (порошок для орального розчину) застосовували один раз на день протягом двох днів дослідження. 64%.

Порівняння результатів цих двох досліджень та фармакокінетичних результатів у дорослого населення показує, що діапазони AUC 0-24 рік  були дуже схожі у всіх вікових груп, у тому числі у дорослих. Середні значення AUC 0-24 рік  і C max  були також схожі у вікових групах дітей віком 0-24 рік і C max  у дітей всього вікового діапазону, що, як виявлено, корелює зі збільшенням віку. Ця тенденція була більш очевидною для середніх значень кліренсу та періоду напіввиведення (t ½ ). Однак це було очікувано, оскільки кліренс залежить від змін маси, зростання і пов'язаної зі зростанням почкової функції, що було показано за допомогою популяційного фармакокінетичного моделювання.

У таблиці 3 обзагальнено модель-оціночні діапазони AUC 0-24 рік  ганцикловіру з цих двох досліджень, а також середнє та стандартне відхилення значення AUC 0-24 рік , C max , кліренсу і t ½  у відповідних дитячих вікових групах у порівнянні зі дорослими.

Таблиця 3. Фармакокінетичні параметри ганцикловіру у відповідних дитячих вікових групах у порівнянні з дорослими

Фармакокінетичний параметр

Дорослі*

Діти

≥ 18 років

(n=160)

<4 міс.

(n=14)

4 міс. - ≤ 2 р.

(n=17)

> 2 - < 12 р.

(n=21)

≥ 12 грн. - 16 р.

(n=25)

AUC 0-24 рік  (мкг·рік/мл)

46,3±15,2

68,1±19,8

64,3±29,2

59,2±15,1

50,3±15,0

Діапазон AUC 0-24 рік

15,4-116,1

34–124

34–152

36–108

22–93

C max  (мкг/мл)

5,3±1,5

10,5±3,36

10,3±3,3

9,4±2,7

8,0 ± 2,4

Кліренс (л/рік)

12,7±4,5

1,25±0,473

2,5±2,4

4,5±2,9

6,4±2,9

t ½  (рік)

6,5±1,4

1,97±0,185

3,1 ±1,4

4,1±1,3

5,5±1,1

*Витяг зі звіту дослідження PV 16000.

Разова добова доза препарату Вальцит ®  в обох вищезазначених дослідженнях визначалася за площею поверхні тіла (ППТ) та кліренсом креатиніну (КК), вирахуваним за модифікованою формулою Шварца:

Доза для дитини (мг) = 7 × ППТ × КК (див. формулу для ППТ за Мостеллером та формулу для КК за Шварцем), де:

де k = 0,45* для пацієнтів віком

Доза не повинна перевищувати 900 мг дози для дорослих. Якщо розрахунковий кліренс креатиніну за Шварцем перевищує 150 мл/хв/1,73 м 2 , то у рівнянні слід використовувати максимальне значення 150 мл/хв/1,73 м 2 .

Фармакокінетику ганцикловіру після введення валганцикловіру (порошку для орального застосування) також оцінили у двох дослідженнях у новонароджених та немовлят із симптоматичною вродженою ЦМВ-інфекцією. У першому дослідженні 24 новонароджених у віці від 8 до 34 днів отримували ганцикловір 6 мг/кг внутрішньовенно два рази на день. Пацієнти потім отримували валганцикловір перорально, доза валганцикловіру, порошку для орального розчину, становила від 14 мг/кг до 20 мг/кг двічі на день, загальна тривалість лікування становила 6 нед. Доза валганцикловіру, порошку для орального розчину, 16 мг/кг двічі на день забезпечує експозицію ганцикловіру, порівнянну з такою при застосуванні 6 мг/кг внутрішньовенно двічі на день у новонароджених, а також аналогічну ефективній внутрішньовенній дозі для дорослих 5 мг/кг.

В іншому дослідженні 109 новонароджених у віці від 2 до 30 днів отримували по 16 мг/кг валганцикловіру, порошку для орального розчину, двічі на день протягом 6 тижнів, а потім 96 зі 109 зарегистрированих пацієнтів були рандомізовані для продовження прийому валганциклові місяців. Проте середня AUC 0-12год  була нижчою, ніж середні значення AUC 0-12год  у першому дослідженні. У таблиці 4 наведено середні значення AUC, Cmax і  t½ , включаючи стандартні відхилення у порівнянні зі дорослими.

Таблиця 4. Фармакокінетичні параметри ганцикловіру та валганцикловіру у дітей у порівнянні з дорослими

Фармакокінетичний параметр

Дорослі

Новонароджені і немовлята

 

5 мг/кг ГАН

Разова доза (n=8)

6 мг/кг ГАН

Двічі на день (n=19)

16 мг/кг ВАЛ

Двічі на день (n=19)

16 мг/кг ВАЛ

Двічі на день (n = 100)

AUC 0-∞

(мкг · рік/л)

25,4±4,32

-

-

-

AUC 0-12рік

(мкг · рік/л)

-

38,2±42,7

30,1±15,1

20,85±5,40

З max  (мкг · рік/мл)

9,03±1,26

12,9±21,5

5,44±4,04

-

t  ½  (рік)

3,32±0,47

2,52±0,55

2,98 ± 1, 26

2,98±1,12

ГАН – ганцикловір внутрішньовенно.

ВАЛ – валганцикловір перорально.

Ці дані занадто обмежені, щоб зробити висновки щодо ефективності або надати рекомендації щодо дозування для дітей із вродженою ЦМВ-інфекцією.

Пацієнти літнього віку

Дослідження фармакокінетики валганцикловіру або ганцикловіру у дорослих віком від 65 років не проводились (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з порушенням функції нірок

Фармакокінетика ганцикловіру після прийому одноразової пероральної дози 900 мг валганцикловіру оцінювалася у 24 добровольців з порушенням функції нірок без інших патологій.

Таблиця 5. Фармакокінетичні показники ганцикловіру після прийому одноразової пероральної дози 900 мг препарату Вальцит у  формі таблеток у пацієнтів з різними ступенями порушення функції почок.

Розрахунковий кліренс креатиніну (мл/хв)

N

Встановлений кліренс (мл/хв),

середнє значення

± СВ

AUC останній  (мкг · рік/мл),

середнє значення

± СВ

Період напіввиведення (рік),

середнє значення ± СВ

51–70

6

249 ± 99

49,5±22,4

4,85±1,4

21–50

6

136 ± 64

91,9 ± 43,9

10,2±4,4

11–20

6

45 ± 11

223 ± 46

21,8±5,2

≤ 10

6

12,8±8

366 ± 66

67,5±34

Зниження функції нірок призводить до зниження кліренсу ганцикловіру з валганцикловіру з відповідним збільшенням термінального періоду напіввиведення. Таким чином, для пацієнтів з порушенням функції нірок потрібна корекція дози (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі

Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, рекомендації щодо дози препарату Вальцит ®  не можуть бути надані, оскільки індивідуальна доза препарату Вальцит ®  для цих пацієнтів менша, ніж 450 мг, що містяться у таблетці. Таким чином, Вальцит у  формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, не слід застосовувати цим хворим (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Стабільні пацієнти після трансплантації печінки

Фармакокінетика ганцикловіру, утвореного з валганцикловіру, у стабільних пацієнтів після трансплантації печінки вивчалася в одному відкритому перехресному дослідженні (N=28), що складалося із 4 частин. Біодоступність ганцикловіру, утвореного з валганцикловіру, після разової дози 900 мг валганцикловіру, який застосовували після їди, становила приблизно 60%. AUC 0-24год  ганцикловіру була зіставною з такою, що досягалася після внутрішньовенного введення ганцикловіру у дозі 5 мг/кг пацієнтам після трансплантації печінки.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Безпека та ефективність препарату Вальцит не  були вивчені у пацієнтів з порушенням функції печінки. Печінкова недостатність не повинна впливати на фармакокінетику ганцикловіру, оскільки препарат виводиться почками, тому жодних конкретних рекомендацій з дозування не надається.

Пацієнти з муковісцидозом

У фармакокінетичному дослідженні І фази за участю пацієнтів після трансплантації легень з муковісцидозом (МВ) або без такого 31 пацієнт (16 з МВ/15 без МВ) отримав після трансплантації профілактику препаратом Вальцит у  дозі 900 мг/добу. Дослідження показало, що муковісцидоз не мав статистично значущого впливу на загальну середню системну експозицію ганцикловіру у легенях пацієнтів після трансплантації. Експозиція ганцикловіру у легенях пацієнтів після трансплантації була порівнянною з такою, що продемонструвала ефективність у профілактиці ЦМВ-інфекції у інших пацієнтів після трансплантації органів.

Показання

• Індукція та підтримувальне лікування цитомегаловірусного ретиніту у пацієнтів із синдромом набутого імунодефіциту (СНІД).
• Профілактика ЦМВ-інфекції у ЦМВ-негативних пацієнтів, яким проведено трансплантацію паренхіматозних органів від ЦМВ-позитивних донорів.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до валганцикловіру, ганцикловіру або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Взаємодії лікарських засобів з валганцикловіром

Фармакокінетичні взаємодії

Пробенецид

Одночасне пероральне застосування пробенециду статистично суттєво зменшує почечний кліренс ганцикловіру (20%), що статистично достовірно збільшує його експозицію (40%). Це пояснюється механізмом взаємодії – конкуренцією за канальцеву ниркову екскрецію. Необхідно ретельно спостерігати за хворими, які одночасно приймають пробенецид та Вальцит ® , щоб уникнути токсичного впливу ганцикловіру.

Діданозин

Встановлено послідовне підвищення концентрацій диданозину у плазмі в разі одночасного застосування з внутрішньовенним введенням ганцикловіру. , що підтверджує фармакокінетичну взаємодію в разі одночасного застосування цих препаратів. Суттєвий вплив на концентрації ганцикловіру не відзначався.

Інші антиретровірусні лікарські засоби

Таким чином, не очікуються фармакокінетичні взаємодії з інгібіторами протеази та ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази.

Фармакодинамічні взаємодії

Іміпенем-циластатин

Повідомлялося про виникнення судом у пацієнтів, які одночасно приймали ганцикловір та іміпенем-циластатин, і фармакодинамічна взаємодія між цими двома засобами не може бути зменшена, тільки якщо потенційна польза переважає потенційні ризики (див. розділ «Особливості застосування»). .

Зідовудін

І зидовудин, і ганцикловір можуть спричиняти нейтропенію та анемію. У разі одночасного застосування цих засобів можлива фармакодинамічна взаємодія. Деякі пацієнти можуть не переносити одночасну терапію у разі отримання повної дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Можливі взаємодії з лікарськими засобами

Токсичність може підвищуватися в разі одночасного застосування ганцикловіру/валганцикловіру з іншими лікарськими засобами, які є мієлосупресорами або призводять до порушення функції почок. До таких засобів належать нуклеозидні (наприклад, зидовудин, диданозин, ставудин) та нуклеотидні аналоги (наприклад, тенофовір, адефовір), імуносупресанти (наприклад циклоспорин, такролімус, мофетилу мікофенолат), антинеопластичні засоби (наприклад, доксорубіцин, вінбластин, вінбластин) (триметоприм/сульфонаміди, дапсон, амфотерицин B, флуцітозин, пентамідин). Таким чином, зазначені лікарські засоби слід назначати одночасно з валганцикловіром лише в разі, коли очікувана польза від лікування переважає можливі ризики (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості щодо застосування

Перехресна гіперчутливість

Через подібність хімічної структури ганцикловіру з ацикловіром та пенцикловіром можливе виникнення реакції перехресної гіперчутливості між цими засобами. Тому слід з обережністю назначати препарат Вальцит ®  пацієнтам із відомою гіперчутливістю до ацикловіру чи пенцикловіру (або до їх проліків – валацикловіру чи фамцикловіру відповідно).

Мутагенність, тератогенність, канцерогенність, фертильність та контрацепція

До початку лікування валганцикловіром пацієнтів слід попереджати про потенційні ризики для плоду. У дослідженнях ганцикловіру на тваринах була встановлена ??його мутагена, тератогенна та канцерогенна дія, а також супресивна дія щодо фертильності. Таким чином, Вальцит слід  розглядати як потенційний тератоген і канцероген для людей, що може викликати вроджені дефекти і рак. Зважаючи на результати клінічних та доклінічних досліджень, вважається ймовірним, що Вальцит ®  спричиняє тимчасове або постійне пригнічення сперматогенезу. Жінкам репродуктивного віку слід порадити використовувати ефективну контрацепцію під час лікування та протягом щонайменше 30 днів після лікування. Чоловікам слід рекомендувати практикувати бар'єрну контрацепцію під час лікування і не менше 90 днів після нього, якщо немає впевненості в тому, що партнерка не завагітніша (див. розділи «Застосування у період вагітності або годування груддю», «Побічні реакції»).

Валганцикловір може виявляти канцерогенну та репродуктивну токсичність у віддаленій перспективі.

Мієлосупресія

Тяжка лейкопенія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, пригнічення кісткового мозку та апластична анемія спостерігались у пацієнтів, які отримували Вальцит ®  (і ганцикловір). Терапія не повинна розпочинатися, якщо абсолютне число нейтрофілів менше 500 клітин/мкл або кількість тромбоцитів менше 25000/мкл, або рівень гемоглобіну менше 80 г/л (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»).

Якщо профілактика триває більше 100 днів, слід мати на увазі можливий ризик розвитку лейкопенії та нейтропенії (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції», «Фармакодинаміка»).

Вальцит ®  слід застосовувати з обережністю хворим з уже наявною гематологічною цитопенією або з гематологічною цитопенією, пов'язаною з лікарськими засобами, в анамнезі та у пацієнтів, які отримують лучеву терапію.

Рекомендується в процесі лікування регулярно проводити розгорнутий аналіз крові та підрахунок тромбоцитів. Посилений гематологічний контроль принаймні щоразу під час відвідування трансплантаційного центру може бути виправданий у хворих з нирковою недостатністю та дітей. Якщо у пацієнтів розвиваються тяжка лейкопенія, нейтропенія, анемія та/або тромбоцитопенія, рекомендується розглянути питання щодо необхідності лікування гемопоетичними факторами росту та/або переривання терапії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Відмінність у біодоступності пероральної форми ганцикловіру

Біодоступність ганцикловіру після застосування одноразової дози 900 мг валганцикловіру становить приблизно 60 %, порівняно з приблизно 6 % після перорального застосування 1000 мг ганцикловіру (у вигляді капсул). Надмірна доза ганцикловіру може спричинити загрозливі для життя побічні реакції. Тому суворе дотримання рекомендацій з дозування необхідно на початку терапії, при переході з індукційної на підтримувальну терапію і для пацієнтів, які можуть переходити з перорального застосування ганцикловіру на валганцикловір, оскільки Вальцит ®  не може бути замінений на ганцикловір за принципом один на одного. Пацієнтів, що переходять з прийому капсул ганцикловіру, слід інформувати про ризик передозування, якщо вони будуть застосовувати більше, ніж призначено, кількість таблеток препарату Вальцит ®  (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Передозування»).

Порушення функції нірок

Пацієнтам з порушеннями функції нірок потрібна корекція дози відповідно до кліренсу креатиніну (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Фармакокінетика»).

Вальцит ® , таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не повинні застосовувати пацієнти, які перебувають на гемодіалізі (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Фармакокінетика»).

Застосування з іншими лікарськими засобами

Судоми були зареєстровані у пацієнтів, що приймають іміпенем-циластатин та ганцикловір. Вальцит ®  не слід застосовувати одночасно з іміпенемом-циластатином, якщо потенційна користь не переважає потенційних ризиків (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Якщо пацієнти отримували Вальцит ®  і 1) диданозин; 2) препарати, які, як відомо, чинять мієлосупресію (наприклад, зидовудин) або 3) речовини, що порушують функції почок, слід шанобливо стежити за ознаками адитивної токсичності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Контрольоване клінічне дослідження застосування валганцикловіру для профілактичного лікування ЦМВ-інфекції при трансплантації не включало пацієнтів після трансплантації легенів та кишечнику. Таким чином, досвід щодо таких пацієнтів після трансплантації обмежень.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Контрацепція у чоловіків та жінок

У зв'язку з можливою репродуктивною токсичністю і тератогенністю жінки репродуктивного віку повинні отримати консультацію щодо необхідності ефективної контрацепції під час лікування та щонайменше протягом 30 днів після лікування. Чоловікам слід рекомендувати використовувати бар'єрні методи контрацепції під час та щонайменше протягом 90 днів після лікування валганцикловіром, якщо немає впевненості, що партнерка не завагітніші (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Вагітність

Безпека застосування препарату Вальцит ®  вагітним жінкам не встановлена. Його активний метаболіт ганцикловір легко проходить через плаценту людини. З огляду на фармакологічний механізм дії та репродуктивну токсичність ганцикловіру, що спостерігається у дослідах на тваринах, існує теоретичний ризик тератогенності у людини.

Вальцит ®  не слід застосовувати під час вагітності, якщо тільки користь для жінки не перевищує потенційного ризику тератогенного ураження плода.

Годування груддю

Невідомо, чи ганцикловір виділяється з грудним молоком у жінок, але можливість екскреції ганцикловіру у материнське молоко та серйозних побічних реакцій у немовляти не можна виключати. Таким чином, грудне вигодовування під час застосування валганцикловіру слід припинити. (Див. розділи «Протипоказання»).

Фертильність

У невеликому клінічному дослідженні за участю пацієнтів після трансплантації нірок, які отримували Вальцит ®  для профілактики ЦМВ-інфекції протягом періоду до 200 днів, продемонстровано вплив валганцикловіру на сперматогенез зі зниженням густоти сперми та рухливості сперматозоїдів, що визначалися після завершення лікування. Цей ефект був зворотним, і приблизно через 6 місяців після припинення застосування препарату Вальцит ®  середня густота сперми та рухливість відновилися до рівнів, порівнянних з такими, що спостерігалися у групах контролю, які не отримували лікування.

У дослідженнях на тваринах ганцикловір викликав порушення фертильності у самців і самок мишей, а також пригнічував сперматогенез та спричиняв атрофію яєчок у мишей, щурів та собак при застосуванні у дозах, які вважалися клінічно значущими.

Зважаючи на результати клінічних та доклінічних досліджень, вважається ймовірним, що ганцикловір (та валганцикловір) може спричиняти тимчасове або постійне пригнічення сперматогенезу у людини (див. розділ «Особливості застосування»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Дослідження впливу на здатність керувати автомобілем та використовувати інші механізми не проводились.

Судоми, запаморочення та сплутаність свідомості були зареєстровані під час застосування препарату Вальцит ®  та/або ганцикловіру. Якщо виникають такі прояви, вони можуть впливати на здатність виконувати роботу, що вимагає пильності, у тому числі на здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дозування

Увага! Щоб уникнути передозування, необхідно суворо дотримуватись рекомендацій щодо дозування (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»).

Валганцикловір швидко і активно метаболізується у ганцикловір після перорального прийому. Пероральне застосування валганцикловіру 900 мг двічі на день терапевтично еквівалентне внутрішньовенному введенню ганцикловіру 5 мг/кг 2 рази на день.

Лікування цитомегаловірусного ретиніту

Дорослі пацієнти

Індукційна терапія ЦМВ-ретиниту

Для пацієнтів з активним ЦМВ-ретинітом рекомендована доза становить 900 мг валганцикловіру (2 таблетки препарату Вальцит ®  по 450 мг) двічі на день протягом 21 дня, по можливості приймати під час їди. Тривале індукційне лікування збільшує ризик токсичності для кісткового мозку (див. розділ «Особливості застосування»)

Підтримувальна терапія ЦМВ-ретиниту

Після індукційної терапії або в разі неактивного ЦМВ-ретиниту рекомендована доза становить 900 мг валганцикловіру (2 таблетки препарату Вальцит ®  по 450 мг) один раз на день, по можливості під час їди. Якщо перебіг ретиніту погіршується, можна повторити індукційну терапію; проте слід враховувати можливість резистентності до вірусу ліків.

Тривалість підтримувальної терапії слід визначати індивідуально.

Діти

Безпека та ефективність препарату Вальцит у  лікуванні ЦМВ-ретиниту не були встановлені в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях за участю дітей.

Профілактика ЦМВ-інфекції при трансплантації паренхіматозних органів

Дорослі пацієнти

Для пацієнтів після трансплантації почки рекомендована доза становить 900 мг (2 таблетки препарату Вальцит ®  450 мг) один раз на день, починаючи протягом 10 днів після трансплантації та продовжуючи до 100 днів після трансплантації. Профілактика може бути продовжена до 200 днів після трансплантації (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції», «Фармакодинаміка»)

Для пацієнтів, які перенесли пересадку паренхіматозних органів, крім нірок, рекомендована доза становить 900 мг (2 таблетки препарату Вальцит ®  450 мг) один раз на день, починаючи протягом 10 днів після трансплантації та продовжуючи до 100 днів після трансплантації.

Якщо можливо, таблетки слід приймати з їжею.

Діти

Препарат Вальцит , таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можна застосовувати дітям віком від 16 років. Для пацієнтів віком від 16 років застосовують дозування для дорослих.

Особливі вказівки щодо дозування

Пацієнти літнього віку

Для даної популяції пацієнтів  безпека та ефективність не встановлені.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Рівні сироваткового креатиніну або розрахунковий кліренс креатиніну необхідно прискіпливо контролювати. Дозування проводять відповідно до кліренсу креатиніну, як показано у таблиці 6 (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).

Кліренс креатиніну (мл/хв) може бути вирахуваний за рівнем креатиніну в сироватці крові за такими формулами:

Таблиця 6. Дозування препарату Вальцит ®  відповідно до кліренсу креатиніну

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Індукційна доза валганцикловіру

Підтримувальна/профілактична доза валганцикловіру

≥60

900 мг (2 таблетки) двічі на день

900 мг (2 таблетки) раз на день

40-59

450 мг (1 таблетка) двічі на день

450 мг (1 таблетка) раз на день

25-39

450 мг (1 таблетка) раз на день

450 мг (1 таблетка) кожні 2 дні

10-24

450 мг (1 таблетка) кожні 2 дні

450 мг (1 таблетка) двічі на тиждень

 

Не рекомендується

Не рекомендується

Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі

Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (кліренс креатиніну® у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, не слід застосовувати цим хворим (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).

Пацієнти з порушенням функції печінки

Безпека та ефективність таблеток Вальцит для  хворих з порушенням функції печінки не визначені (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з тяжкою лейкопенією, нейтропенією, анемією, тромбоцитопенією та панцитопенією

Див. розділ «Особливості застосування» до початку терапії

Якщо виникло значне погіршення формули крові під час терапії препаратом Вальцит ® , слід розглянути можливість лікування гемопоетичними факторами росту та/або переривання терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Вальцит ®  застосовується перорально, по можливості його слід приймати під час їжі (див. розділ «Фармакокінетика»).

Застереження при застосуванні

Таблетки не слід ламати чи подрібнювати. Вальцит ®  вважається потенційним тератогенним та канцерогенним засобом для людини. Слід дотримуватися обережності зі зламаними пігулками (див. розділ «Особливості застосування»). Слід уникати прямого контакту розламаних або подрібнених таблеток зі шкірою або слизовими оболонками. Якщо такий контакт відбувся, слід ретельно промити ділянку контакту водою з милом, промити очі стерильною водою або звичайною водою, якщо стерильна вода недоступна.

Діти

Препарат Вальцит , таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можна застосовувати дітям віком від 16 років.

Для пацієнтів віком від 16 років застосовують дозування для дорослих.

Передозування

Досвід передозування валганцикловіру та ганцикловіру у разі внутрішньовенного застосування.

Очікується, що передозування валганцикловіру може спричинити збільшення ниркової токсичності (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Повідомлення про передозування, у тому числі летальні, у разі внутрішньовенного введення ганцикловіру були получені в ході клінічних досліджень і під час постмаркетингового спостереження. У деяких із цих випадків не було жодних негативних ефектів. У більшості пацієнтів розвинулися один або декілька з нижченаведених побічних ефектів:

• гематологічна токсичність: мієлосупресія, зокрема панцитопенія, недостатність кісткового мозку, лейкопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія;
• гепатотоксичність: гепатит, розлад функції печінки;
• ниркова токсичність: посилення гематурії у пацієнтів з раніше існуючим порушенням функції нірок, гостра ниркова недостатність, підвищений рівень креатиніну;
• шлунково-кишкова токсичність: біль у животі, діарея, блювання;
• нейротоксичність: генералізований тремор, судоми.

Гемодіаліз та гідратація можуть бути корисними для зменшення плазмової концентрації у пацієнтів, які отримали надмірну дозу валганцикловіру.

Побічні ефекти

Валганцикловір є проліками ганцикловіру, який швидко і інтенсивно метаболізується до ганцикловіру після перорального застосування. з ганцикловіром. Таким чином, нижче наведені всі побічні реакції, про які повідомлялося під час внутрішньовенного або перорального (дана лікарська форма більше не застосовується) застосування ганцикловіру або валганцикловіру.

У пацієнтів, які отримували лікування валганцикловіром/ганцикловіром, найбільш серйозними та частими побічними реакціями були реакції з боку системи крові, які включають нейтропенію, анемію та тромбоцитопенію (див. розділ «Особливості застосування»).

Показники частоти побічних реакцій, вирахувані за даними, отриманими з загальної популяції пацієнтів (n=1704), які отримували підтримувальну терапію ганцикловіром або валганцикловіром. Винятком є ??анафілактична реакція, агранулоцитоз та гранулоцитопенія, для яких показники частоти вирахувані на основі постмаркетингового досвіду застосування. Побічні реакції наведено відповідно до класів систем органів MedDRA, їх частота визначена за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100) ), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000).

Загальний профіль безпеки ганцикловіру/валганцикловіру у популяціях ВІЛ-пацієнтів та пацієнтів після трансплантації є зіставним, за винятком відшарування сітківки, про яке повідомляли тільки пацієнти з ЦМВ-ретинітом. Однак є деякі відмінності у частоті окремих реакцій. Валганцикловір пов'язаний з більш високим ризиком виникнення діареї порівняно з ганцикловіром, який застосовують внутрішньовенно. Про пірексію, кандидозні інфекції, депресію, тяжку нейтропенію (АГН < 500/мкл) та реакції з боку шкіри частіше повідомляють у пацієнтів з ВІЛ.

Інфекції та інвазії: дуже часто – кандидозні інфекції, зокрема кандидоз слизової оболочки рота, інфекції верхніх відділів респіраторного тракту; часто – сепсис, грип, інфекції сечовивідних шляхів, запалення підшкірної клітковини (целюліт).

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто – нейтропенія, анемія; часто – тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія; нечасто – недостатність кісткового мозку; редко – апластична анемія, агранулоцитоз*, гранулоцитопенія*.

З боку імунної системи: часто – підвищена чутливість; рідко – анафілактичні реакції

З боку обміну речовин і харчування: дуже часто – зниження апетиту, часто – зниження маси тіла.

Психічні розлади: часто – депресія, тривога, сплутаність свідомості; нечасто – ажитація, психотичний розлад, порушення мислення, галюцинації.

З боку нервної системи: дуже часто – головний біль; часто – безсоння, периферична невропатія, запаморочення, парестезія, гіпестезія, судоми, дисгевзія (порушення смаку); нечасто – тремор.

З боку органів зору: часто – порушення зору, відшарування сітківки**, плаваючі утворення у склистому тілі, біль в очах, кон'юнктивіт, набряк макулі.

З боку органів слуху та рівноваги: ??часто – біль у вухах; нечасто – глухота.

З боку серцевої системи: нечасто – аритмія.

З боку судинної системи: нечасто – гіпотонія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – задишка, кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, тошнота, блювання, біль у животі; часто – біль у верхній частині живота, диспепсія, запор, метеоризм, дисфагія, здуття живота, виразки у роті, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення рівня лужної фосфатази у крові, порушення функції печінки, підвищення рівня аспартатамінотрансферази; підвищення рівня аланінамінотрансферази.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – дерматит; часто – нічне потіння, свербіж, висип, алопеція; нечасто – кропив'янка, сухість шкіри.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – біль у спині, міалгія, артралгія, м'язові спазми.

З боку нірок та сечовивідних шляхів: часто – порушення функції нірок, зниження кліренсу креатиніну, підвищення рівня креатиніну в крові; нечасто – гематурія, почечна недостатність.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – чоловіче безпліддя. 

Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часто – гіпертермія, втома; часто – біль, озноб, нездужання, астенія; нечасто – біль у грудях.

*Частоту виникнення побічних реакцій вираховано на основі даних, получених у період постмаркетингового застосування препарату, всі інші категорії частоти ґрунтуються на даних, які получено під час клінічних досліджень.

**Відшарування сітківки – побічна реакція, про яку повідомлялося тільки у хворих на СНІД, які отримували препарат Вальцит ®  для лікування ЦМВ-ретиниту.

Опис окремих побічних реакцій

Нейтропенія. Ризик виникнення нейтропенії неможливо передбачити на основі кількості нейтрофілів перед лікуванням. Зазвичай нейтропенія виникає протягом першої чи іншої тижня індукційної терапії. Як правило, кількість клітин нормалізується протягом 2–5 діб після відміни препарату або зменшення дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Тромбоцитопенія. Пацієнти з низькою початковою кількістю тромбоцитів (< 100 000/мкл) мають більш високий ризик виникнення тромбоцитопенії. Пацієнти з ятрогенною імуносупресією внаслідок лікування імунодепресантами мають більш високий ризик виникнення тромбоцитопенії, ніж пацієнти зі СНІД (див. розділ «Особливості застосування»). Тяжка тромбоцитопенія може бути пов'язана з потенційно небезпечною для життя кровотечею.

Залежність побічних реакцій від тривалості терапії та показання до застосування. Тяжка нейтропенія (АГН < 500/мкл) частіше спостерігалася у пацієнтів із ЦМВ-ретинітом (14%), які отримували валганцикловір або ганцикловір внутрішньовенно або перорально, ніж у пацієнтів після трансплантації паренхіматозних органів, які отримували валганцикловірор або ган. У пацієнтів, які отримували валганцикловір або ганцикловір перорально до дня 100 після трансплантації, частота тяжкої нейтропенії становила 5 % і 3 % відповідно, тоді як у пацієнтів, які отримували валганцикловір до дня 200 після трансплантації, частота тяжкої нейтропенії.

Більш значне підвищення рівня сироваткового креатиніну спостерігалося у пацієнтів після трансплантації паренхіматозних органів, які отримували лікування як валганцикловіром, так і ганцикловіром перорально до дня 100 або 200 днів після трансплантації, порівняно з пацієнтами з ЦМВ-ретинітом. Однак порушення функції нірок є особливістю, типовою для пацієнтів після трансплантації паренхіматозних органів.

Загальний профіль безпеки препарату Вальцит ®  не змінився з продовженням профілактики до 200 днів у пацієнтів після трансплантації почки з високим ризиком. Повідомляли про більш високу частоту лейкопенії в групі застосування протягом 200 днів, тоді як показники частоти нейтропенії, анемії та тромбоцитопенії були подібні в обох групах.

Діти

Вальцит ®  досліджували у 179 дітей, які мали ризик розвитку ЦМВ-інфекції (у віку від 3 тижнів до 16 років) після трансплантації паренхіматозних органів, і у 133 новонароджених із симптоматичною вродженою ЦМВ-інфекцією (у віку від 2 до 31 дня) з тривалістю експозиції ганцикловіру в діапазоні від 2 до 200 днів.

Найчастіше у педіатричних клінічних дослідженнях повідомляли про такі побічні реакції на лікування, як діарея, тошнота, нейтропенія, лейкопенія та анемія.

У дітей та дорослих після трансплантації паренхіматозних органів загальний профіль безпеки був схожий. Також повідомляли про дещо вищу порівняно зі дорослими частоту нейтропенії у двох дослідженнях у дітей після трансплантації паренхіматозних органів, але не було жодної кореляції між нейтропенією та інфекційними проявами у педіатричній популяції. Вищий ризик виникнення цитопенії у новонароджених та немовлят вимагає проведення дітям цих вікових груп докладного моніторингу загального аналізу крові (див. розділ «Особливості застосування»).

У дітей з нирковим трансплантатом продовження експозиції валганцикловіру до 200 днів не було пов'язано із загальним збільшенням частоти побічних ефектів. Частота тяжкої нейтропенії (

Щодо новонароджених або немовлят з симптоматичною вродженою ЦМВ-інфекцією, які отримували лікування препаратом Вальцит ® дані обмежені, проте профіль безпеки відповідає відомому профілю безпеки валганцикловіру/ганцикловіру.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати за температури не вище 30 °С.

*Все результаты индивидуальны и зависят от Вашего состояния здоровья