Прозак капсулы 20 мг, 24 шт.

• Код товара: 258113
• Производитель: Lilly France , Франция
• Наличие: есть в наличии
• Уточнить наличие по тел: +38 (063) 595 80 08
• 
  
  660,00 грн. Забронировать Быстрое бронирование

Аналоги в наличии:

• Прозак капс 20мг №14
• Прозак капс 20мг №14
• Прозак капсулы 20 мг, 24 шт.
• Прозак капс 20мг №28
• Прозак капс 20мг №28

Торгове найменування:

Прозак

Міжнародне найменування:

 (Fluoxetine)

Групова приналежність:

Опис діючої речовини (МПН):

Флуоксетин

Лікарська форма:

капсули

Фармакологічна дія:

Антидепресивний засіб, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну. Покращує настрій, знижує напруженість, тривожність та почуття страху, усуває дисфорію. Не викликає ортостатичної гіпотензії, седативного ефекту, некардіотоксії. Стійкий клінічний ефект настає через 1-2 тижні лікування.

Показання:

Депресії (незалежно від ступеня депресивного розладу – слабка, помірна, тяжка), булімія, анорексія, алкоголізм, нав'язливі стани.

Протипоказання:

Гіперчутливість, ХНН (КК менше 10 мл/хв), виражена печінкова недостатність, суїцидальна налаштованість, одночасний прийом інгібіторів МАО (попередні 2 тижні), вагітність, період лактації. Цукровий діабет, епілептичний синдром різного генезу та епілепсія (в т.ч. в анамнезі), хвороба Паркінсона, компенсовані ниркова та/або печінкова недостатність, кахексія.

Побічні дії:

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість або безсоння, млявість, підвищена стомлюваність, астенія, тремор, ажитація, тривожність, суїцидальна схильність (властива хворим на депресивні розлади), манія або гіпоманія. З боку системи травлення: зниження апетиту, сухість у роті або гіперсалівація, нудота, діарея. Алергічні реакції: висипання на шкірі, кропив'янка. Інші: підвищене потовиділення, схуднення, зниження лібідо, системні порушення з боку легень, нирок або печінки, васкуліти. Передозування. Симптоми: нудота, блювання, стан збудження, судоми. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, при судомах – анксіолітичних ЛЗ (транквілізаторів), симптоматична терапія.

Спосіб застосування та дози:

Всередину, при депресії початкова доза – 20 мг на добу 1 раз, вранці; за необхідності щотижня дозу збільшують на 20 мг на добу. Максимальна добова доза - 80 мг на 2-3 прийоми. При булімії та для літніх пацієнтів - 60 мг на 3 прийоми, при нав'язливих станах - 20-60 мг на добу. Підтримуюча терапія – 20 мг на добу. Курс лікування – 3-4 тижні.

Особливі вказівки:

При лікуванні хворих з дефіцитом маси тіла слід враховувати анорексигенні ефекти (можлива втрата маси тіла, що прогресує). У хворих на цукровий діабет призначення флуоксетину підвищує ризик розвитку гіпоглікемії та гіперглікемії – при його скасуванні. У зв'язку з цим доза інсуліну та/або будь-яких ін. гіпоглікемічних ЛЗ, що застосовуються внутрішньо, повинна бути скоригована. До настання значного поліпшення лікування хворі повинні перебувати під наглядом лікаря. Під час лікування слід утримуватися від прийому етанолу та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психічних та рухових реакцій. Інтервал між закінченням терапії інгібіторами МАО та початком лікування флуоксетином має становити щонайменше 14 днів; між закінченням лікування флуоксетином та початком терапії інгібіторами МАО – не менше 5 тижнів. При захворюваннях печінки та у похилому віці лікування слід починати з 1/2 дози.

Взаємодія: Підсилює ефекти алпразоламу, діазепаму, етанолу та гіпоглікемічних ЛЗ. Підвищує в плазмі концентрацію фенітоїну, трициклічних антидепресантів, мапротиліну, тразодону в 2 рази (необхідно на 50% знижувати дозу трициклічних антидепресантів при одночасному застосуванні). На фоні проведення електросудомної терапії можливий розвиток тривалих епілептичних нападів. Триптофан посилює серотонінергічні властивості флуоксетину (посилення ажитації, рухового занепокоєння, порушень ШКТ). Інгібітори МАО підвищують ризик розвитку серотонінового синдрому (гіпертермія, озноб, підвищене потовиділення, міоклонус, гіперрефлексія, тремор, діарея, порушення координації рухів, вегетативна лабільність, збудження, марення та кома). ЛЗ, що надають пригнічуючий вплив на ЦНС, підвищують ризик розвитку побічних ефектів і посилення гнітючої дії на ЦНС. При одночасному застосуванні з ЛЗ, які мають високий ступінь зв'язування з білками, особливо з антикоагулянтами та дигітоксином, можливе підвищення концентрації в плазмі вільних (незв'язаних) ЛЗ та збільшення ризику розвитку несприятливих ефектів.

*Все результаты индивидуальны и зависят от Вашего состояния здоровья