Главная » Каталог лекарств

Ливиал (тиболон) по 2.5 мг табл. №30

Аналоги в наличии:

• Ливиал (тиболон) по 2.5 мг табл. №30
• Ливиал (тиболон) табл. 2,5 мг №28

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛІВІАЛ®

(LIVIAL®)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 2,5 мг тиболону;

допоміжні речовини: крахмаль картопляний; магнію стеарат; аскорбілпальмітат; лактоза, моногідрат.

 

Лікарська форма.

Пігулки.

 

Фармакотерапевтична група.

Гормони полових залоз та препарати, що застосовують при патології статевої сфери. Інші естрогени.

Код АТС G03C X01.

 

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування симптомів дефіциту естрогену у жінок на пост менопаузі, якщо менопауза настала більш ніж рік тому.

Запобігання остеопорозу у постменопаузі у жінок з високим ризиком майбутніх переломів при непереносимості або наявності протипоказань для застосування інших лікарських препаратів для запобігання остеопорозу.

Рішення про призначення тиболону має базуватись на оцінці індивідуальних факторів ризику; для пацієнтів віком від 60 років слід брати до уваги ризик виникнення інсульту.

 

Протипоказання.

• Вагітність та годування груддю.

• Підозра на рак молочної залози, його наявність у даний час або в анамнезі.

• Підозра на злоякісні естроген залежні опухоли (наприклад, рак ендометрія) або їх наявність у даний час.

• Вагінальна кровотеча нез'ясованої етіології.

• Нелікована гіперплазія ендометрію.

• Ідіопатична тромбоемболія в анамнезі або тромбоемболія в даний час (тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії).

• Артеріальні тромбоемболічні захворювання в анамнезі (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт або транзиторне ішемічне порушення мозкового кровообігу).

• Загострене захворювання печінки або захворювання печінки в анамнезі до нормалізації печінкових проб.

• Відома гіперчутливість до активного речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

• Порфірія.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза становить 1 таблетку на день. Необхідності у корекції дози для пацієнток літнього віку немає. Таблетки необхідно приймати разом з невеликою кількістю води або іншими напитками щодня, бажано в одну і ту ж годину. Для ініціації та продовження лікування симптомів після менопаузи необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу протягом короткого періоду. При лікуванні препаратом Лівіал не слід окремо застосовувати прогестагени.

 

Початок застосування препарату Лівіал.

Жінкам із природною менопаузою рекомендується розпочинати лікування препаратом Лівіал® не раніше як за 12 місяців після останньої природної кровотечі. У разі менопаузи, що настала після хірургічного втручання, лікування препаратом Лівіал® можна розпочинати негайно.

 

Перед початком прийому препарату Лівіал® причина будь-якої нерегулярної/позапланової вагінальної кровотечі, як при застосуванні гормонозамісної терапії (ГЗТ), так і без неї, має бути діагностована для виключення злоякісного новоутворення.

 

Перехід із послідовного або неперервного застосування комбінованого лікарського препарату ГЗТ.

При переході з послідовного режиму застосування ГЗТ, застосування препарату Лівіал слід розпочинати наступного дня після завершення попереднього режиму. Якщо перехід відбувається з неперервного режиму застосування комбінованого препарату ГЗТ, то лікування препаратом Лівіал можна розпочинати в будь-яку годину.

 

Пропущено дозу.

Пропущену дозу необхідно прийняти відразу ж, як тільки пацієнт про неї згадає, якщо затримка становить не більше 12 годин. Якщо затримка у прийомі становить більше 12 годин, наступну дозу приймають у звичайну для цього годину. Пропуск дози може збільшити вірогідність проривної кровотечі або кров'янистих виділень.

 

Побічні реакції.

Цей розділ описує побічні реакції, що були зареєстровані у 21 плацебо-контрольованому дослідженні (включаючи LIFT дослідження) на 4079 жінок, які отримували терапевтичні дози тиболону (1,25 мг або 2,5 мг), та 3476 жінок, які отримували плацебо. Тривалість лікування становила від 2 місяців до 4,5 років. Таблиця, наведена нижче, містить інформацію про побічні реакції, що виникали під час лікування тиболоном частіше у порівнянні з плацебо.

Системи органів Часто >1 %,<10 % Рідко >0,1 %,<1 % Шлунково-кишковий тракт Біль у нижній частині живота Шкіра та підшкірна тканина Анормальний ріст волосся Акне Репродуктивна система та молочні залози кровотеча, болючість молочних залоз, свербіж полових органів, вагінальний кандидоз, вагінальна кровотеча, біль у ділянці тазу, дисплазія шийки матки, виділення зі статевих органів, вульвовагініт Дискомфорт у молочних залозах, грибкові інфекції, вагінальний мікоз, біль у

сосках  

*більшість становить доброякісні зміни. Патологія шийки матки (церві кальна карцинома) не збільшувалася під час застосування тиболону у порівнянні з плацебо.

Також спостерігалися такі побічні реакції: запаморочення, висипання, свербіж, себорейний дерматоз, головний біль, мигрень, порушення зору (включаючи розпливчастий зір), розлади шлунково-кишкового тракту, депресія, набряки, вплив на скелетно-м'язову систему, наприклад, артрал , міалгія, зміни показників функцій печінки

 

рак молочної залози.

Дослідження MWS повідомило, що застосування різних типів комбінованої естроген-прогестагенової ГЗТ асоціювалося з вищим ризиком виникнення раку молочної залози
(ЧР = 2,00, 95 % ДІ: 1,88-2,12), ніж при застосуванні одного естрогену (ЧР = 1) ,30, 95 % ДІ: 1,21-1,40), або 2,5 мг тиболону (ЧР = 1,45; 95 % ДІ 1,25-1,68), порівняно з жінками, які ніколи не застосовували ГЗТ .

Дослідження MWS, ґрунтуючись на даних про середній коефіцієнт захворюваності на рак молочної залози у розвинутих країнах, показало, що:

- для жінок, які не застосовували ГЗТ або тиболон, очікується, що приблизно у 32 із 1000 жінок у віці 50-64 років буде діагностований рак молочної залози.

- для 1000 жінок, які застосовують ГЗТ в даний час або нещодавно, кількість додаткових випадків раку молочної залози протягом відповідного періоду становитиме:

• для жінок, які застосовують естрогени як замінну моно терапію: між 0 і 3 (найкраща оцінка = 1,5) для 5-річного застосування, між 3 та 7 (найкраща оцінка = 5) для 10-річного застосування;

• для жінок, які застосовують комбіновану естроген-прогестагенну ГЗТ: між 5 та 7 (найкраща оцінка = 6) для 5-річного застосування, між 18 та 20 (найкраща оцінка = 19) для 10-річного застосування.

 

Для жінок, які приймають тиболон, кількість додаткових випадків раку молочної залози була порівняна з тим, що спостерігалися при застосуванні естрогенів як моно терапії.

 

Рак ендометрію.

Рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження, що включає жінок, які не досліджувалися на порушення ендометрію на базовому рівні, і, таким чином, які відобразили клінічну практику, виявило найвищий ризик розвитку раку ендометрію (дослідження LIFT, середній вік пацієнток
68 років). У цьому дослідженні не було діагностовано жодного випадку раку ендометрію у плацебо групі (n=1,773) через 2,9 років у порівнянні з 4 випадками раку ендометрію у тиболон-групі (n=1,746). Це відповідає діагнозу у 0,8 додаткових випадків розвитку раку ендометрію для шкірних 1000 жінок, які протягом одного року в цьому дослідженні застосовували тиболон.

 

Інсульт.

2,9-річне рандомізоване контроловане дослідження показало підвищення у 2,2 рази ризику розвитку інсульту у жінок (середній вік - 68 років), які приймали тиболон у дозі 1,25 мг (28/2249) у порівнянні з плацебо (13/2257) ). Більшість (80%) інсультів були ішемічними.

Ризик розвитку інсульту початково тісно пов'язаний із віком. Таким чином, базовий коефіцієнт захворюваності через 5 років становитиме 3 із 1000 жінок у віці 50-59 років та 11 з 1000 жінок у віці 60-69 років.

 

 

Для жінок, які приймають тиболон протягом 5 років, очікується, що кількість додаткових випадків інсульту становитиме приблизно 4 на 1000 жінок та 13 на 1000 жінок у віці 60-69 років.

 

Інші побічні реакції, що спостерігалися при застосуванні естроген-прогестагенної терапії: естроген залежні доброякісні та злоякісні новоутворення (наприклад, рак ендометрія), венозна тромбоемболія (тобто, при застосуванні ГЗТ тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок або таза, емболія за відсутності лікування ГЗТ), інфаркт міокарда, захворювання жовчного міхура, захворювання шкіри та підшкірної тканини (хлоазма, мультиформна еритема, нодозна еритема, сосудна пурпура), деменція.

 

Передозування.

Острая токсичність тиболону у тварин дуже низька. Тому поява симптомів передозування малоймовірна навіть при прийомі кількох таблеток одночасно. При гострому передозуванні можуть виникнути тошнота, блювання та вагінальна кровотеча. Специфічного антидоту немає. За необхідності слід застосовувати симптоматичну терапію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Інформації про безпеку та ефективність застосування препарату Лівіал® під час вагітності не існує. Дослідження на тваринах продемонстрували токсичне вплив на репродуктивну систему. Для людей потенційний ризик невідомий, тому Лівіал® протипоказань для застосування під час вагітності. Якщо вагітність виникне під час лікування препаратом Лівіал®, його застосування слід негайно припинити.

Препарат протипоказань у період годування груддю.

 

Особливості застосування.

При лікуванні симптомів після менопаузи тиболон слід застосовувати лише при їхньому несприятливому впливі на якість життя пацієнта. В інших випадках необхідно ретельно оцінити співвідношення ризику та користі; застосування тиболону слід продовжувати лише в тих випадках, коли користь перевищує ризики.

Слід ретельно оцінювати ризик розвитку інсульту, раку молочної залози та раку ендометрію у жінок з інтактною маткою в залежності від їх індивідуальних факторів ризику; при цьому необхідно враховувати частоту та характеристики захворювань, виходячи з їхньої відповіді на лікування, захворюваність і смертність.

 

Медичне обстеження / подальше спостереження.

Перед початком застосування або поновленням ГЗТ необхідно зібрати повну історію хвороби та сімейний анамнез. З урахуванням отриманої інформації, протипоказань та застережень до застосування необхідно провести фізичне обстеження (включаючи тазову ділянку та молочні залози). Під час лікування рекомендується проводити періодичні обстеження з частотою та характером, адаптованими для кожної жінки окремо. Жінок необхідно проінформувати щодо того, про які зміни в молочних залозах вони мають повідомити лікаря чи медсестру. Дослідження, включаючи мамографію, необхідно проводити відповідно до прийнятих на даний час практик скринінгу, модифікованих до клінічної необхідності шкірного пацієнта.

 

Стані, що вимагають нагляду.

Необхідне ретельне спостереження за пацієнтом, якщо хоча б одне із перерахованих захворювань існує на даний момент, виникало раніше або його симптоми посилилися під час вагітності або попередньої гормональної терапії (захворювання можуть рецидивувати або їх симптоми можуть посилюватися під час застосування препарату Лівіал®):

• лейоміома (фіброма матки) або ендометріоз

• Тромбоемболічні захворювання в анамнезі або наявність факторів ризику для їхнього розвитку.

• Фактори ризику розвитку естрогену залежних опухолей, наприклад, спадковість 1-го ступеня для раку молочної залози.

• Артеріальна гіпертензія.

• Порушення функції печінки (наприклад, гепатоаденома).

• Сахарний діабет із залученням судин або без залучення.

• Жовчнокам'яна хвороба.

• Мігрень чи сильний головний біль.

• Системна червона вовчак.

• Гіперплазія ендометрія в анамнезі.

• Епілепсія.

• Астма.

• Отосклероз.

 

Причини для негайної відміни терапії.

Терапію необхідно припинити при виявленні протипоказань, а також при жовтяниці або погіршенні функцій печінки, істотному підвищенні кров'яного тиску, новому нападі головного болю за типом мігрені.

 

Рак ендометрію.

Наявні дані з рандомізованих контрольованих досліджень суперечливі, наглядові дослідження послідовно демонстрували, що жінки, яким назначають тиболон під час звичайної клінічної практики, мають підвищений ризик розвитку раку ендометрію або у них діагностується рак ендометрію. У цих дослідженнях ризик розвитку раку підвищувався при збільшенні терміну застосування. Тиболон збільшує товщину стінки ендометрію, що визначалося за допомогою трансвагінального ультразвуку.

Протягом перших місяців терапії препаратом можуть спостерігатися проривні кровотечі та кров'яні виділення. Пацієнток необхідно проінформувати про необхідність повідомлення про будь-які проривні кровотечі або кров'яні виділення, якщо вони тривають через 6 місяців після початку лікування або продовжуються після припинення лікування. Жінка має пройти гінекологічне обстеження, що включає біопсію ендометрію для виключення злоякісного новоутворення.

 

рак молочної залози.

Дані щодо ризику розвитку раку молочної залози при застосуванні тиболону недостатні. Дослідження Мільйону Жінок (MWS) означило значне підвищення ризику розвитку раку молочної залози при застосуванні тиболону у дозі 2,5 мг. Ризик стає очевиднішим через кілька років застосування та підвищується при подальшому застосуванні, повертаючись до базового рівня у межах кількох (≤ 5) років після припинення лікування. Ці результати неможливо було підтвердити у дослідженні з використанням Дослідницької Бази Даних Лікарів Загальної Практики.

 

Венозна тромбоемболія.

Естроген на або естроген-прогестагенна ГЗТ асоціюється з підвищенням відносного ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або емболії легень.

Одне рандомізоване контроловане дослідження та епідеміологічні дослідження виявили, що ризик для жінок, які застосовують ГЗТ, є у 2-3 рази вищий у порівнянні з жінками, які не застосовують ГЗТ. Для жінок, які не застосовують ГЗТ, передбачається, що кількість випадків захворювання на ВТЕ, що виникне через 5 років, буде становити 3 з 1000 жінок у віці 50-59 років та 8 з 1000 жінок у віці 60-69 років.

Передбачається, що у здорових жінок, які застосовують ГЗТ протягом 5 років, кількість додаткових випадків захворювання через 5 років становить 2-6 (найкраща оцінка = 4) із
1000 жінок у віку 50-59 років і 5-15 (найкраща оцінка = 9) з 1000 жінок у віці 60-69 років. Невідомо, чи має Лівіал® такі ж рівні ризику.

Загальновизнаними факторами ризику ВТЕ є індивідуальна медична історія або родинний анамнез, ожиріння тяжкого ступеня (ІМТ > 30 кг/м2) та системна червона вовчака (СЧВ). Роль варикозного розширення вен при ВТЕ не встановлено.

У пацієнтів з ВТЕ в анамнезі або діагностованими тромбофілічними станами існує підвищений ризик розвитку ВТЕ, що може збільшуватися при ГЗТ.

Необхідно ретельно дослідити особистий або родинний анамнез на наявність тромбоемболій або спонтанного аборту, що повторюється, для виключення схильності до тромбофілії. як протипоказання. вже перебувають на лікуванні антикоагулянтами, вимагають уважного аналізу співвідношення ризику та користі для застосування ГЗТ.

Ризик ВТЕ може бути тимчасово підвищений при пролонгованій іммобілізації, чисельних травмах чи оперативному втручанні. Як і для всіх пацієнтів після операції, необхідно приділяти пильну увагу профілактичним заходам для запобігання розвитку ВТЕ.

Якщо після пролонгованої іммобілізації має слідувати планова операція (особливо абдомінальна хірургія або ортопедична операція на нижніх кінцівках), то необхідно розглянути питання про тимчасове припинення ГЗТ за 4-6 тижнів, якщо це можливо. Лікування не має поновлюватися доти, доки пацієнт не буде повністю мобілізований.

Якщо ВТЕ розвивається після ініціації терапії, застосування препарату слід припинити.

 

Болезнь коронарних артерій (ХКА).

З рандомізованих контрольованих досліджень доказів на користь для серцево-судинної системи при тривалому застосуванні кон'югованих естрогену та медроксипрогестеронацетату (МПА) не існує. Два великі клінічні дослідження (WHI і HERS, тобто Серце та Дослідження Естроген/прогестин Заміщення) продемонстрували можливість підвищення ризику захворювань серцево-судинної системи у перший рік застосування препарату, при цьому жодної користі не спостерігалося.

Для інших ГЗТ препаратів дані з рандомізованих контрольованих досліджень з вивчення ефектів на серцево-судинну систему або смертність обмежені. Таким чином, невідомо, чи поширюються ці дані на інші ГЗТ препарати.

 

Інсульт.

Тиболон збільшує ризик ішемічного інсульту з першого року лікування. Ризик інсульту тісно пов'язаний із віком і, таким чином, вплив тиболону є вищим у літньому віці.

 

Рак яєчників.

У декількох епідеміологічних дослідженнях тривале (щонайменше 5-10 років) застосування моноестрогенної ГЗТ жінками з видаленою маткою асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку раку яєчників. Невідомо, чи має тривале застосування комбінованої ГЗТ інший ризик, ніж застосування моноестрогенних препаратів.

 

Інші стани.

Препарат містить лактозу. При рідкісній спадковій непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози/галактози застосування препарату не показане.

Лівіал® не призначений для застосування як контрацептивний засіб.

Лікування препаратом Лівіал® призводить до очевидного дозозалежного зниження ЛВП холестерину (з 16,7 % при застосуванні дози 1,25 мг, до – 21,8 % при застосуванні дози 2,5 мг через 2 роки). Загальні рівні три гліцеридів та ліпопротеїнів також знижуються. Зниження загального холестерину та ліпопротеїнів дуже низької щільності не залежить від дози. Рівні ліпопротеїнів низької щільності не змінюються. Клінічне значення цієї інформації невідоме.

Естрогени можуть спричинити затримку рідини, тому необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами з порушенням функцій серцево-судинної системи та нірок.

За жінками з гіпертри гліцеридемією в анамнезі необхідне спостереження під час естроген-заміщення або ГЗТ, оскільки існує інформація про рідкі випадки значного підвищення рівня трьох гліцеридів у плазмі крові, що призводило до панкреатиту.

Терапія препаратом призводить до дуже незначного зниження тироксинзв'язуючого глобуліну (ТЗГ) та загального T4. Рівні загального T3 не змінюються. Лівіал® знижує рівень глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), тоді як не відбувається дії на рівень глобуліну, що зв'язує кортикостероїди (ЗГК) та циркулюючого кортизолу.

 

 

Достатніх даних щодо покращення когнітивної функції не існує. З WHI дослідження існує інформація про підвищений ризик розвитку деменції у жінок, які стали постійно використовувати комбінацію кон'югованих естрогену та МПА у віці після 65 років. Невідомо, чи придатні ці дані для молодших жінок у період пост менопаузи або для інших ГЗТ препаратів.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи роботі з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оскільки Лівіал® підвищує фібринолітичну активність крові, то при одночасному прийомі можливе потенціювання дії антикоагулянтів (наприклад, варфарину). Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату Лівіал® та антикоагулянтів, особливо на початку та при припиненні лікування.

Дослідження in vivo продемонструвало, що одночасно застосування з тиболоном помірно впливає на фармакокінетику P450 цитохрому 3A4 субстрату мідазоламу. На підставі цього можна очікувати взаємодії лікарського засобу з іншими CYP3A4 субстратами, проте клінічна релевантність залежить від фармакологічних та фармакокінетичних властивостей залученого субстрату.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинамика. Після перорального прийому тіболон швидко метаболізується у 3 компоненти, що впливають на фармакодинаміку препарату. Два метаболіти (3α-OH-тиболон та 3β-OH-тиболон) виконують естроген подібну роль, тоді як третій метаболіт (?4-ізомер тиболону) виконує прогестаген- та андрогеноподібну роль. Лівіал® заміщує втрату естрогену та полегшує симптоми, спричинені менопаузою та запобігає розвитку остеопорозу у період менопаузи чи оваріектомії.

 

In vitro дослідження.

In vitro дослідження припускають, що тиболон впливає на селективні тканинні ефекти у зв'язку з локальним метаболізмом та локальною дією на ферментну систему. Головним чином β4-ізомер формується в ендометріальній тканині та в молочній залозі; тиболон пригнічує фермент сульфоестеразу і за допомогою цього скорочує рівні 3-ОН-тиболон метаболітів у цій тканині. Клінічна релевантність цих досліджень невідома.

 

Інформація з клінічних досліджень препарату Лівіал®.

• Полегшення симптомів, пов'язаних із дефіцитом естрогену.

- Полегшення симптомів менопаузи зазвичай відбувається протягом перших тижнів лікування.

 

• Вплив на ендометрій та характер кровотечі.

- Повідомлялося про гіперплазію та рак ендометрію у пацієнтів, які застосовують тіболон.

- Повідомлялося про аменорею, що виникла у 88 % жінок, які застосовували тиболон у дозі
2,5 мг через 12 місяців лікування. Проривна кровотеча і кров'яні виділення відмічалися у 32,6 % жінок під час перших 3 місяців лікування та у 11,6 % жінок через 11-12 місяців застосування препарату.

 

• Запобігання остеопорозу.

- Дефіцит естрогену у менопаузі асоціюється з підвищеним кістковим метаболізмом та зниженням кісткової маси. Захист є ефективним доти, доки продовжується лікування. Після припинення ГЗТ кісткова маса зменшувалася з коефіцієнтом, подібним до того, що спостерігався у жінок, які не застосовують ГЗТ.

- У дослідженні LIFT при застосуванні тиболону кількість жінок (середній вік 68 років) з новими вертебральними тріщинами в порівнянні з плацебо протягом 3 років лікування скоротилася
(ITT: вірогідність успішного результату при застосуванні тиболону щодо плацебо 0,57; 95 %
ДІ [0,42 0,78]).

- Через 2 роки лікування препаратом Лівіал® (2,5 мг) підвищення мінеральної щільності кісток (МЩК) поясничного відділу становило 2,6±3,8 %. Відсоток жінок, у яких зберігалася або збільшувалася МЩК у поперековій зоні під час лікування, становить 76 %. Інше дослідження підтвердило ці результати.

- Лівіал® (2,5 мг) також чинить вплив на МЩК стегна. В одному дослідженні підвищення МЩК у шийці стегнової кістки через 2 роки становило 0,7±3,9% та 1,7±3,0% у всьому стегні. Відсоток жінок, у яких зберігалася або підвищувалася МЩК у ділянці стегна під час лікування, становить 72,5 %. Інше дослідження показало, що підвищення МЩК у шийці стегнової кістки через 2 роки становило 1,3±5,1% та 2,9±3,4% у всьому стегні. Відсоток жінок, у яких зберігалася або підвищувалася МЩК у ділянці стегна під час лікування, становить 84,7 %.

 

• Вплив на молочну залозу.

- У клінічних дослідженнях у жінок, які застосовували Лівіал®, мамографічна щільність порівняно з плацебо не збільшувалася.

 

Фармакокінетика. Після перорального застосування тіболон швидко та значною мірою абсорбується. У зв'язку зі швидким метаболізмом рівні концентрації тиболону в плазмі крові незначні. Рівні ?4-ізомери тиболону в плазмі крові також невисокі. Таким чином, деякі фармакокінетичні параметри неможливо визначити. Пікові рівні у плазмі крові 3α-OH- та 3β-OH-метаболітів високі, але акумуляції не відбувається.

Фармакокінетичні параметри препарату Лівіал® (2,5 мг).

  тиболон 3α-OH метаболіт 3β-OH метаболіт? 4-ізомер SD MD 43 Середня - - - 1,88 - - - - Tmax (рік) 1,08 1,19 1,21 1,15 1,37 1,35 1,64 1,65 T1/2 (рік) - - 5,78 7,71 5,87 - - - Cmin (нг/мл) - - - 0,23 - - - - AUC0-24
(нг/мл, рік) - - 53,23 44,73 16,23 9,20 - -

SD = одноразова доза; MD = багаторазова доза

 

Екскреція тиболону, головним чином, відбувається у формі кон'югованих (переважно сульфатованих) метаболітів. Частина введеної сполуки виділяється із сечею, але більшість – з фекаліями.

Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату.

Фармакокінетичні параметри тиболону та його метаболітів не залежать від функції почок.

Фармацевтичні властивості.

Основні фізико-хімічні властивості:  круглі, плоскі, зі скошеними краями пігулки білого кольору, з одного боку з написом “ОРГАНОН*”, з іншого – “МК” над “2”.

 

Термін придатності .

 

Умови зберігання.  Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла та вологи місці при температурі 2 – 25 ºС.

 

Упаковка.

Первинна – по 28 пігулок у блістері.

Вторинне – по 1 блістеру в картонній упаковці.

 

Категорія відпустки.  За рецептом.

*Все результаты индивидуальны и зависят от Вашего состояния здоровья