Главная » Каталог лекарств

Гратециано 400мг №28 таб. софосбувир

Аналоги в наличии:

• Мпи виропак плюс 400мг + 90мг
• Гепцинат плюс №28 таб (софосбувир 400 мг + даклатасвир 60 мг)
• Гепцинат лп (софосбувир+ледипасвир) №28 табл
• Виропак 400мг №28
• Виропак 400мг + даклавироцирл 60мг компл.
• Велпанат 400мг + 100мг №28 таб.
• Веласоф velasof (софосбувир 400мг+велпатасвир 100мг) №28
• Велпанат velpanat (софосбувир 400 мг + велпатасвир 100 мг) №28
• Софовир и даклахеп (софосбувир 400 мг + даклатасвир 60 мг) №28
• Ледифос ledifos (софосбувир 400 мг + ледипасвир 90 мг) №28
• Ледифос(софосбувир 400мг + ледипасвир 90мг), №28,
• Виропак софосбувир 400мг/№28 +даклатасвир 60мг/№28
• Виропак плюс (софосбувир+ледипасвир) табл. 400мг+90мг №28
• Велпанат(софосбувир 400мг / велпатасвир 100 мг)№28,
• Веласоф (софосбувир/велпатасвир) табл. 400мг/100мг №28,

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Гратеціано

(GRATEZIANO)

 

Склад:

діюча речовина: sofosbuvir;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 400 мг софосбувіру;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболонка:опадрай 85F 92259 жовтий.

 

Лікарська форма. Пігулки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від блідо-жовтого до жовтого кольору, продовгуваті, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

Противірусні засоби прямої дії.

Код ATX J05A X15.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинамика.

Софосбувір – пангенотипний інгібітор РНК-полімерази NS5B вирусу гепатиту С, яка є важливою для реплікації вирусу. Софосбувір – нуклеотидна депо-форма, яка після участі у внутрішньоклітинному обміні речовин формує фармакологічно активний уридинаналоговий трифосфат (GS-461203), який можна ввести в РНК вирусу гепатиту С полімеразою NS5B, і діє як агент, який обриває ланцюг. У біохімічному аналізі GS-461203 інгібував полімеразну активність рекомбінанту NS5B у вирусі гепатиту С генотипів 1b, 2a, 3a та 4a зі значеннями 50% інгібіторної концентрації (IC50) у межах 0,7 - 2,6 мкМ. GS-461203 (активний метаболіт софосбувіру) не є інгібітором ДНК- та РНК-полімераз людини, а також не є інгібітором мітохондріальної РНК-полімерази.

Противірусна дія

В аналізах реплікації вирусу гепатиту С (HCV) величини ефективної концентрації (EC50) софосбувіру проти повнорозмірних репліконів генотипів 1a, 1b, 2a, 3a та 4a становили 0,04, 0,11, 0,05, 0,05 та 0 відповідно, а величини EC50софосбувіру проти гібридних репліконів 1b, які кодують NS5B з генотипу 2b, 5a чи 6a, становили від 0,014 до 0,015 мкМ. Середня ± SD EC50софосбувіру проти гібридних репліконів, які кодують послідовності NS5B з клінічних штамів, становила 0,068 ± 0,024 мкМ для генотипу 1a (n = 67), 0,11 ± 0,029 м2 0,035±0,018 мкМ для генотипу 2 (n=15) та 0,085±0,034 мкМ для генотипу 3a (n=106). У цих аналізах протиірусна дія софосбувіру in vitro проти менш поширених генотипів 4, 5 і 6 була схожою на ту, що спостерігалася щодо генотипів 1, 2 і 3.

Фармакокінетика.

Софосбувір – нуклеотидна депо-форма, яка інтенсивно бере участь у обміні речовин. Активний метаболіт формується у гепатоцитах та не виявляється у плазмі. Головний (>90%) метаболіт GS-331007 є неактивним. Він формується секвентними та паралельними шляхами, що ведуть до утворення активного метаболіту.

Абсорбція

Фармакокінетичні властивості софосбувіру та головного циркулюючого метаболіту GS-331007 оцінювалися у здорових дорослих пацієнтів та пацієнтів із хронічним гепатитом C. рівня. Найбільшу концентрацію GS-331007 у плазмі було виявлено через 2-4 роки після прийому дози. На основі фармакокінетичного аналізу популяції у пацієнтів з генотипами 1-6 інфекції HCV (n = 986) стаціонарна AUC0-24софосбувіру та GS-331007 була 1010 нг·год/мл і 7200 нг·год/мл відповідно. Щодо здорових пацієнтів (n = 284), то софосбувіру і GS-331007 AUC0-24 відповідно були на 57% вище та на 39% нижче, ніж у пацієнтів, інфікованих HCV.

Вплив їжі

Відповідно до умов дієти, прийом однієї дози софосбувіру з звичайною, з високим вмістом жирів їжею зменшивши швидкість всмоктування софосбувіру. Об'єм всмоктування софосбувіру був збільшений приблизно в 1,8 рази з незначним впливом на максимальну концентрацію. Дія GS-331007 не змінилася у разі прийому їжі з високим вмістом жирів.

Поширення

Софосбувір не є субстратом для транспортерів всмоктування лікарських засобів, що діють на печінку, поліпептидів, що транспортують органічні аніони (OATP) 1B1 або 1B3, та транспортерів органічних катіонів (OCT) 1. Щодо активної трубчастої секреції, GS-3310 транспортерів, транспортерів органічних аніонів (OAT) 1 чи 3, OCT2, MRP2, P-gp, BCRP чи MATE1 включно. 331007 не є інгібітором OAT1, OCT2 та MATE1.

Софосбувір приблизно на 85% зв'язується з протеїнами плазми людини (даніex vivo) і ця зв'язок не залежить від концентрації препарату поза діапазоном 1-20 мкг/мл. Зв'язок GS-331007 з протеїнами плазми людини був мінімальним. Після однієї дози [14C]- софосбувіру 400 мг у здорових пацієнтів відношення радіоактивності14C крові до плазми становило приблизно 0,7.

Біотрансформація

Софосбувір активно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активного нуклеозидного аналогу, трифосфату GS-461203. До шляху метаболічної активації належить послідовний гідроліз частини ефіру карбонової кислоти, яка каталізується людським катепсином A (CatA) або карбоксилестеразою 1 (CES1), та відщеплення фосфорамідату протеїном, який зв'язує тривалентний гістиннуклеотид 1 (HINT1), що супроводжується нуклеотид.

Виведення з організму

Після однієї пероральної дози 400 мг [14C]?софосбувіру середнє виведення дози в середньому складало більше 92%, що складалися приблизно з 80%, 14% і 2,5%, що виводяться з січою, калом та видихається повітрям. Більшість дози софосбувіру, яка виводилася із січою у вигляді GS?331007 (78%), тоді як 3,5% – у вигляді софосбувіру. Ця інформація вказує на те, що очищення почками – основний шлях виведення GS?331007 і більша його частина активно виділяється. У середньому період напіврозпаду софосбувіру та GS?331007 тривав 0,4 та 27 рік відповідно.

Лінійність/нелінійність

Лінійність дози софосбувіру та його основного метаболіту, GS?331007, була оцінена у здорових пацієнтів, які дотримуються дієти. Значення AUC софосбувіру та GS?331007 майже пропорційні дозам при прийомі доз від 200 до 400 мг.

Вік, стати та раса

Ніяких клінічно значущих фармакокінетичних відмінностей відповідно до статті чи раси не було виявлено для софосбувіру та GS?331007.

Фармакокінетика софосбувіру та GS-331007 у дітей не досліджувалася.

Популяційний фармакокінетичний аналіз у пацієнтів, інфікованих HCV, показавши, що в межах проаналізованого вікового діапазону (19–75 років) вік не мав клінічного ефекту на вплив софосбувіру та GS–331007. У клінічних дослідженнях взяло участь 65 пацієнтів віком від 65 років. , яку наблюдали у пацієнтів, віком понад 65 років, була така сама, як і в молодших пацієнтів.

Порушення функції нірок

Гемодіаліз може ефективно вивести (53% коефіцієнт очищення) головний циркулюючий метаболіт GS331007. Під час 4-годинної процедури гемодіалізу було виведено приблизно 18% прийнятої дози. Для пацієнтів із легким та середнім порушенням функції почок не потрібне коригування дози. Безпеку софосбувіру не було оцінено для пацієнтів із тяжким порушенням функції нірок чи хронічною почечною недостатністю.

Печінкова недостатність

Для пацієнтів із легким, середнім та тяжким порушенням функції печінки не рекомендовано коригувати дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

 

Клінічні характеристики

Показання.

Гратеціано застосовують у комбінації з іншими лікарськими засобами для лікування хронічного гепатиту C (CHC) у дорослих (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Конкретну дію на генотип вирусу гепатиту С (HCV) див. у розділах «Спосіб застосування та дози» та «Особливі заходи безпеки».

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючих речовин чи інших компонентів лікарського засобу.

 

Особливі заходи безпеки.

Особливі застереження

Гратеціано не рекомендовано застосовувати як монотерапію та слід назначати в комбінації з іншими лікарськими засобами для лікування інфекції вирусом гепатиту C. У разі переривання застосування інших лікарських засобів у комбінації з Гратеціано, прийом Гратеціано слід також припинити . Перш ніж розпочати лікування Гратеціано, ознайомтеся із переліком лікарських засобів, які можуть назначатися разом з цим препаратом.

Пацієнти з 1, 4, 5 та 6 генотипами інфекції HCV, які вже пройшли лікування

Дію софосбувіру на пацієнтів з 1, 4, 5 та 6 генотипами інфекції HCV, які пройшли лікування, не вивчали. Тому оптимальної тривалості лікування цієї популяції не встановлено.

Слід уважно ставитися до лікування таких пацієнтів та, якщо можливо, продовжити тривалість лікування софосбувіром, пегінтерфероном альфа-2 та рибавірином від 12 до 24 тижнів. Це особливо стосується підгруп пацієнтів, у яких наявний один і більше факторів, що історично пов'язані з меншою швидкістю реагування на лікування на основі інтерферону (вираз фіброз/цироз, високі вихідні концентрації вирусу, негроїдна раса, IL28B, крім генотипу CC).

Пацієнти з 5 або 6 генотипами інфекції HCV, які пройшли лікування

Дані щодо застосування софосбувіру пацієнтами з 5 та 6 генотипами інфекції HCV, які пройшли лікування дуже обмежені.

Пацієнти з 1, 4, 5 та 6 генотипами інфекції HCV, які отримували терапію без інтерферону

Режими безінтерферонної терапії пацієнтів із 1, 4, 5 та 6 генотипами інфекції HCV із застосуванням Гратеціано не було вивчено. Оптимальний режим та тривалість лікування не були встановлені. Такі режими слід використовувати лише для пацієнтів, які мають непереносимість або яким не підходить терапія інтерфероном у разі потреби в лікуванні.

Сумісне застосування з іншими антивірусними препаратами прямої дії проти HCV.

Гратеціано слід застосовувати спільно з іншими антивірусними лікарськими засобами прямої дії, лише якщо на основі доступних даних вважається, що їхня ефективність переважає ризики. Даних на підтримку спільного застосування софосбувіру та тілапревіру чи боцепревіру немає. Спільне застосування не рекомендовано (також див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Симптоматична брадикардія при сумісному застосуванні з аміодароном та іншими антивірусними препаратами прямої дії проти HCV.

При спільному застосуванні аміодарону та софосбувіру у комбінації з даклатасвіром та симепревіром у хворих були зафіксовані постреєстраційні випадки симптоматичної брадикардії та випадки, що вимагали застосування кардіостимулятора. Повідомляється про летальний випадок внаслідок остановки серця у пацієнта, якому вводили аміодарон у поєднанні з препаратами, що містять софосбувір (ледіпасвір/софосбувір). Зазвичай брадикардія тривала від кількох годин до кількох днів, але також спостерігалися випадки, коли вона не пропадала до 2 тижнів після початку лікування HCV. Пацієнти, які, крім іншого, приймають бета-блокатори, або пацієнти зі значними супутніми серцевими захворюваннями та/або прогресуючим захворюванням печінки можуть зазнавати підвищеного ризику розвитку симптоматичної брадикардії при спільному застосуванні з аміодароном. Брадикардія зазвичай зникає після припинення лікування HCV. Механізм цього ефекту невідомий.

Спільне застосування аміодарону та Гратеціано у комбінації з іншими антивірусними препаратами прямої дії проти HCV не рекомендується. Для пацієнтів, які приймають аміодарон, у яких немає інших альтернативних життєво необхідних варіантів лікування та які будуть застосовувати Гратеціано у комбінації з іншими антивірусними препаратами прямої дії, доцільно:

• проконсультуватися у лікаря щодо ризику симптоматичної брадикардії;

• забезпечити кардіомоніторинг в умовах стаціонару протягом перших 48 годин спільного застосування препаратів, після чого слід організувати щоденний обов'язковий амбулаторний контроль або самоконтроль частоти серцевих скорочень не менше ніж у перші 2 тижні лікування.

Пацієнтам, яким застосовують Гратеціано у комбінації з іншими антивірусними препаратами прямої дії і яким необхідно розпочати терапію аміодароном через відсутність альтернативних видів лікування, також слід забезпечити кардіомоніторинг наведеним вище способом.

Через те, що аміодарон має тривалий період напіврозпаду, пацієнтам, які перестали приймати аміодарон безпосередньо перед початком застосування Гратеціано у комбінації з іншими антивірусними препаратами прямої дії, також слід забезпечити кардіомоніторинг наведеним вище способом.

Пацієнтам, у яких розвиваються ознаки чи симптоми брадикардії, слід негайно звернутися до лікаря. Симптоми можуть мати такий характер: переднепритомний стан, безпритомність, запаморочення, відчуття тривоги, слабкість, надмірна втомлюваність, ускладнене дихання, біль у грудях, сплутаність свідомості або проблеми з пам'яттю.

Застосування з потенційними індукторами P?глікопротеїну

Лікарські засоби, що є сильними індукторами Р?глікопротеїну в кишечнику (такі як рифампіцин, звіробій звичайний(Hypericum perforatum), карбамазепін та фенітоїн) можуть значно знизити концентрацію софосбувіру в плазмі, що спричинить зниження терапевтичного ефекту. Такі лікарські засоби не слід застосовувати з Гратеціано (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення функції нірок

Безпеку софосбувіру для пацієнтів із гострою почечною недостатністю (рШКФ

альфа-2/рибавірином також див. інструкцію щодо рибавірину для пацієнтів з кліренсом креатиніну (CrCl)

Коінфекція HCV/HBV (вірус гепатиту B)

Даних щодо застосування Гратеціано пацієнтами із коінфекцією HCV/HBV немає.

Дитяча популяція

Гратеціано не рекомендовано застосовувати дітям (віком до 18 років), оскільки для цієї популяції безпеку та ефективність не було встановлено.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.  

Софосбувір – депо-форма нуклеотиду. Після застосування Гратеціано софосбувір швидко всмоктується та підлягає інтенсивному першочерговому метаболізму у печінці та шлунку.

Софосбувір – субстрат для P-глікопротеїну транспортера препарату та протеїну резистентності до раку молочної залози (BCRP), а GS-331007 не є таким субстратом. Лікарські засоби, що є сильними індукторами Р-глікопротеїну в кишечнику (наприклад рифампіцин, звіробій звичайний, карбамазепін та фенітоїн), можуть зменшити концентрацію софосбувіру в плазмі, що спричинить зниження терапевтичного ефекту Гратеціано, і тому їх не варто приймати з Гратеціано. Спільне застосування Гратеціано з препаратами, які є інгібіторами Р-глікопротеїну та/або BCRP, може спричинити підвищення концентрації софосбувіру в плазмі без підвищення концентрації GS-331007 у плазмі, тому Гратеціано можна застосовувати з інгібіторами Р-глікопротеїну та/або BC. Софосбувір та GS-331007 не є інгібіторами Р-глікопротеїну та BCRP, а тому посилення ефекту препаратів, що є субстратами для цих транспортерів, не передбачається.

Інші види взаємодій

Щодо взаємодії Гратеціано з можливими супутніми препаратами інформація коротко викладена в таблиці 1 нижче (де 90% коефіцієнт інтервалу довіри (CI) середнього геометричного, розрахованого методом найменших квадратів (GLSM) був у межах «↔», підвищився «↑», або знизився «↓ » у заданих межах еквівалентності). Ця таблиця не є всеохопною.

Таблиця 1

Взаємодія між Гратеціано та іншими лікарськими засобами

Лікарський засіб відповідно до терапевтичного призначення Вплив на препарат. Середнє співвідношення (90% довірчий інтервал) для AUC, Cmax, Cmina,b Рекомендації для застосування з Гратеціано АНАЛЕПТИКИ Модафініл Взаємодію не було вивчено.
Очікується : ↓ Софосбувір 
↓ GS-331007 Очікується, що за одночасного застосування Гратеціано з модафінілом концентрація софосбувіру зменшиться, що спричинить послаблення терапевтичного ефекту Гратеціано. Таке одночасно застосування не рекомендується. АНТИАРИТМІЧНІ ЗАСОБИ Аміодарон Вплив на концентрацію аміодарону, ледіпасвіру, софосбувіру невідомий. Введення комбінації аміодарону/ледіпасвіру/софосбувіру може призвести до симптоматичної брадикардії. Механізм цього ефекту невідомий. Спільне застосування аміодарону та ледіпасвіру/софосбувіру не рекомендується. Якщо введення комбінації аміодарону/ ледіпасвіру/софосбувіру необхідне, рекомендується кардіомоніторинг. АНТИКОНВУЛЬСАНТІ Карбамазепін
Фенітоїн
Фенобарбітал
Окскарбазепін Взаємодію не було вивчено.
Очікується : ↓ Софосбувір
↓ GS-331007 Очікується, що за одночасного застосування Гратеціано з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом чи окскарбазепіном концентрація софосбувіру зменшиться, що спричинить послаблення терапевтичного ефекту Гратеціано. Таке одночасно застосування не рекомендується. Гратеціано не варто назначати з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом чи окскарбазепіном, що є сильним індуктором Р?глікопротеїну в кишечнику. ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ЗАСОБИ Рифабутін
Рифампіцин
Рифапентин Взаємодію не було вивчено.
Очікується : ↓ Софосбувір
↓ GS-331007 Очікується, що при одночасному застосуванні Гратеціано з рифабутином або рифапентином концентрація софосбувіру зменшиться, що спричинить послаблення терапевтичного ефекту Гратеціано. Таке одночасно застосування не рекомендується.
Гратеціано не варто назначати з рифампіцином, що є сильним індуктором Р-глікопротеїну в кишечнику. РОЗЛИННІ ДОБАВКИ Звіробій звичайний
(Hypericum perforatum) Взаємодію не було вивчено.
Очікується : ↓ Софосбувір
↓ GS-331007 Гратеціано  не варто приймати зі звіробоєм звичайним, що є сильним індуктором Р?глікопротеїну в кишечнику. ПРОТИВІРУСНІ АГЕНТИ HCV: ІНГІБІТОРИ ПРОТЕАЗИ HCV Боцепревір (BOC)
Телапревір (TPV) Взаємодію не було вивчено.
Очікується : ↑ Софосбувір (TPV)
↔ Софосбувір (BOC)
↔ GS-331007 (TPV чи BOC) Щодо взаємодії Гратеціано з боцепревіром чи тілапревіром немає інформації. НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ Метадон f
(підтримуюча терапія метадоном [30-130 мг/добу]) R-метадон ↔ Cmax 0,99 (0,85; 1,16)
↔ AUC 1,01 (0,85; 1,21)
↔ 0,94 (0,77; 1,14)
S-метадон ↔ Cmax 0,95 (0,79; 1,13)
↔ AUC 0,95 (0,77; 1,17)
↔ Cmin 0,95 (0,74; 1,22)
Софосбувір ↓ Cmax 0, 95 c  (0,68; 1,33)
↑ AUC 1,30 c  (1,00; 1,69)
Cmin (NA)
GS-331007 ↓ Cmax 0,73 (0,65; 0,83)
↔ AUC 1,04 (0,89; 1,22)
Cmin (NA) Коли софосбувір та метадон приймають одночасно, не слід коригувати дозу ані софосбувіру, ані метадону. 

ІМУНОДЕПРЕСАНТІ Циклоспорин e
(600 мг одноразова доза) Циклоспорин ↔ Cmax 1,06 (0,94; 1,18)
↔ AUC 0,98 (0,85; 1,14)
Cmin (NA)
Софосбувір ↑ Cmax 2,54 ,87; 3,45)
↑ AUC 4,53 (3,26; 6,30)
Cmin (NA)
GS-331007 ↓ Cmax 0,60 (0,53; 0,69)
↔ AUC 1,04 (0,90; 1,20)
Cmin (NA) Коли софосбувір та циклоспорин приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу ані софосбувіру, ані циклоспорину.
  Такролімус e
(5 мг одноразова доза) Такролімус ↓ Cmax 0,73 (0,59; 0,90)
↔ AUC 1,09 (0,84; 1,40)
Cmin (NA)
Софосбувір ↓ Cmax 0,97 (0, 65; 1,43)
↑ AUC 1,13 (0,81; 1,57)
Cmin (NA)
GS-331007 ↔ Cmax 0,97 (0,83; 1,14)
↔ AUC 1,00 (0,87; 1,13)
Cmin (NA) Коли софосбувір та такролімус приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу софосбувіру, ані такролімусу. ПРОТИВІРУСНІ АГЕНТИ HIV: ІНГІБІТОРИ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ Ефавіренц f
(600 мг один раз на день)  d Ефавіренц ↔ Cmax 0,95 (0,85; 1,06)
↔ AUC 0,96
0,9 ,96 (0,93; 0,98)
Софосбувір ↓ Cmax 0,81 (0,60; 1,10)
↔ AUC 0,94 (0,76; 1,16)
Cmin (NA)
GS-331007 ↓ Cmax 0,77 (0,70; 0,84)
↔ AUC 0,84 (0,76; 0,92)
Cmin (NA) Коли софосбувір та ефавіренц приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу ані софосбувіру, ані ефавіренцю. Емтрицитабін f
(200 мг один раз на день)  d Емтрицитабін ↔ Cmax 0,97 (0,88; 1,07)
↔ AUC 0,99 (0,94; 1,05)
↔ Cmin 1,04 (0,98; 1,11)
Софосбувір ↓ Cmax 0,81 (0,60; 1,10)
↔ AUC 0,94 (0,76; 1,16)
Cmin (NA)
GS-331007 ↓ Cmax 0,77 (0,70; 0,84)
↔ AUC 0,84 (0,76; 0 ,92)
Cmin (NA) Коли софосбувір та емтрицитабін приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу ані. софосбувіру, ані емтрицитабіну.

Тенофовіру дизопроксил фумарат f
(300 мг один раз на день)  d  Тенофовір ↑ Cmax 1,25 (1,08; 1,45)
↔ AUC 0,98 (0,91; 1,05)
↔ Cmin 0,99 (0, 91; 1,07)
Софосбувір ↓ Cmax 0,81 (0,60; 1,10)
↔ AUC 0,94 (0,76; 1,16)
Cmin (NA)
GS-331007 ↓ Cmax 0,77 (0,70; 0,84)
↔ AUC 0,84 (0,76; 0,92)
Cmin (NA) ані тенофовіру дизопроксилу фумарату Рилпівірин f
(25 мг один раз на день) Рилпівірин ↔ Cmax 1,05 (0,97; 1,15)
↔ AUC 1,06 (1,02; 1,09)
↔ Cmin 0,99 (0,94; 1 ,04)
Софосбувір ↑ Cmax 1,21 (0,90; 1,62)
↔ AUC 1,09 (0,94; 1,27)
Cmin (NA)
GS-331007 ↔ Cmax 1,06 (0,99; 1,14)
↔ AUC 1,01 (0,97; 1,04)
Cmin (NA) Коли софосбувір та рилпівірин приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу ані. софосбувіру, ані рилпівірину.

ПРОТИВІРУСНІ АГЕНТИ HIV: ІНГІБІТОРИ ПРОТЕАЗИ HIV Дарунавір, посилений ритонавіром f
(800/100 мг один раз на день) Дарунавір ↔ Cmax 0,97 (0,94; 1,01)
↔ AUC 0,97 (0,91 )
↔ Cmin 0,86 (0,78; 0,96)
Софосбувір ↑ Cmax 1,45 (1,10; 1,92)
↑ AUC 1,34 (1,12; 1,59)
Cmin (NA)
GS-331007 ↔ Cmax 0,97 (0,90; 1,05)
↔ AUC 1,24 (1,18; 1,30)
Cmin (NA) Коли софосбувір та дарунавір (підсилений ритонавіром) приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу ані софосбувіру, ані дарунавіру. ПРОТИВІРУСНІ АГЕНТИ HIV: ІНГІБІТОРІ ІНТЕГРАЗІ Ралтегравір f
(400 мг двічі на день) Ралтегравір ↓ Cmax 0,57 (0,44; 0,75)
↓ AUC 0,73 (0,59; 0,91)
↔ (0,81; 1,12)
Софосбувір ↔ Cmax 0,87 (0,71; 1,08)
↔ AUC 0,95 (0,82; 1,09)
Cmin (NA)
GS-331007 ↔ Cmax 1,09 (0,99; 1,20)
↔ AUC 1,03 (0,97; 1,08)
Cmin (NA) Колі софосбувір та ралтегравір приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу ані софосбувіру, ані ралтегравіру.

ПЕРОРАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ Норгестимат /етинілестрадіол Норгестромін ↔ Cmax 1,06 (0,93; 1,22)
↔ AUC 1,05 (0,92; 1,20)
Cmin (NA)
Норгестрел ↔ Cmax 1,18 (0 ,41)
↔ AUC 1,19 (0,98; 1,44)
Cmin (NA)
Етінілестрадіол ↔ Cmax 1,14 (0,96; 1,36)
↔ AUC 1,08 (0,93; 1,25)
Cmin (NA) Коли софосбувір та норгестимат/етинілестрадіол приймають одночасно, не потрібно коригувати дозу ані. софосбувіру, ані норгестимату/етинілестрадіолу.

NA – не стосується

a Середнє співвідношення (90% довірчий інтервал) для фармакокінетики лікарського засобу, що застосовується сумісно, ??з/без софосбувіру та середнє співвідношення софосбувіру та GS ? 331007 з/без лікарського засобу, що застосовується сумісно. Жодного впливу = 1,00.

bУсі дослідження лікарської взаємодії було проведено за участю здорових добровольців.

cПорівняння ґрунтується на історичному контролі.

dЗастосовується як Atripla.

e Межа біоеквівалентності 80 ? 125%.

f Межа еквівалентності 70 ? 143%.

 

Лікарські засоби, що є сильними індукторами Р-глікопротеїну в кишечнику (наприклад рифампіцин, звіробій звичайний, карбамазепін та фенітоїн) можуть значно знизити концентрацію софосбувіру в плазмі, що спричинить зниження терапевтичного ефекту. Тому софосбувір не слід приймати з відомими індукторами P-глікопротеїну.

 

Особливості застосування.

Жінки репродуктивного віку / засоби контрацепції для чоловіків та жінок.

У разі застосування Гратеціано у комбінації з рибавірином або пегінтерфероном альфа-2/рибавірином слід звертати особливу увагу на запобігання вагітності у пацієнтів жіночої статі та партнерів жіночої статі у пацієнтів чоловічої статі. Жінки репродуктивного віку або їх партнери чоловічої статі повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування, а також у період після лікування, як рекомендовано в інструкції для медичного застосування рибавірину. Додаткову інформацію див. в інструкції для медичного застосування рибавірину.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо застосування софосбувіру у вагітних жінок немає або вони обмежені (менше ніж 300 випадків вагітності).

В якості заходу рекомендовано уникнути застосування Гратеціано під час вагітності.

Однак, якщо разом із софосбувіром застосовують рибавірин, слід дотримуватися протипоказань щодо застосування рибавірину під час вагітності (також див. інструкцію щодо застосування рибавірину).

Годування груддю.

Невідомо, чи софосбувір та його метаболіти виводяться разом із грудним молоком людини. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят. Таким чином, Гратеціано не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.

Репродуктивна функція.

Дані щодо впливу софосбувіру на репродуктивну функцію людини недостатні. Дослідження на тваринах не вказують на шкідливий вплив на репродуктивну функцію.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Гратеціано має помірне вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Пацієнтів слід повідомити про те, що під час лікування софосбувіром у комбінації з пегінтерфероном альфа-2 та рибавірином було зареєстровано випадки утоми та порушення уваги, запаморочення та нечіткість зору (див. розділ «Побічні реакції»).

 

Спосіб застосування та дози.

Застосування Гратеціано слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування пацієнтів із хронічним гепатитом С (CHC).

Дорослі

Рекомендована доза – 400 мг у формі таблетки, яку приймають перорально 1 раз на день під час їди.

 

Гратеціано слід застосовувати у комбінації з іншими лікарськими засобами. Не рекомендовано проводити монотерапію Гратеціано. Також див. інструкцію для медичного застосування лікарських засобів, що застосовуються у комбінації з Гратеціано. Рекомендовані для сумісного застосування лікарські засоби та тривалість комплексної терапії Гратеціано наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Рекомендовані для сумісного застосування лікарські засоби та тривалість комплексної терапії Гратеціано

Група пацієнтів* Терапія Тривалість лікування Пацієнти з 1, 4, 5 або 6 генотипом CHC Гратеціано + рибавірин + пегінтерферон
альфа-2 12 тижнів,b Гратеціано + рибавірин

тижня Пацієнти з 2 генотипом CHC Гратеціано +рибавірин 12 тижнів Пацієнти з 3 генотипом CHC Гратеціано + рибавірин +
пегінтерферон альфа-2 12 тижнів b Гратеціано + рибавірин 24 тижні Пацієнти з CHC, які очікують на трансплантацію печінки

* У тому числі пацієнти з коінфекцією вирусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

aДля пацієнтів з 1 генотипом інфекції HCV, які проходили лікування, немає даних щодо комбінації софосбувіру, рибавірину та пегінтерферону альфа-2.

bСлід розглянути доцільність збільшення тривалості лікування з 12 до 24 тижнів. Це особливо стосується підгруп пацієнтів з одним і більше факторів, що пов'язані з меншою швидкістю реагування на лікування на основі інтерферону (наприклад, виражений фіброз/цироз, високі вихідні концентрації вирусу, негроїдна раса, IL28B, крім генотипу CC, попереднє нереагування на терапію пегінтерфероном (альфа-2 і рибавірином).

cДив. розділ «Пацієнти, які очікують на трансплантацію печінки» нижче.

Дозу рибавірину в комбінації з Гратеціано визначають залежно від маси тіла пацієнта (

Інформацію щодо сумісного застосування з іншими антивірусними препаратами прямої дії проти гепатиту С (HCV) див. у розділі «Особливі застереження».

 

Коригування дози   

Не рекомендовано знижувати дозу Гратеціано.

Якщо софосбувір застосовують у комбінації з пегінтерфероном альфа-2 і у пацієнта з'являються серйозні побічні реакції, пов'язані з застосуванням цього засобу, дозу пегінтерферону альфа-2 слід зменшити або припинити його застосування. Додаткову інформацію про те, як знизити дозу та/або припинити застосування пегінтерферону альфа-2, див. в інструкції для медичного застосування пегінтерферону альфа-2

Якщо у пацієнта з'являються серйозні побічні реакції, потенційно пов'язані з рибавірином, дозу рибавірину потрібно змінити або припинити його застосування (за потреби), доки побічна реакція не зменшиться або її серйозність не зменшиться. У таблиці 3 наведено рекомендації щодо коригування дози та припинення застосування на основі концентрації гемоглобіну та стану серцевої системи пацієнта.

 

Таблиця 3

Рекомендації щодо коригування дози рибавірину у разі сумісного застосування з Гратеціано

Дані лабораторних аналізів Зменште дозу рибавірину до 600 мг/добу, якщо: Припиніть застосування рибавірину, якщо: Рівень гемоглобіну у пацієнтів, які не мають захворювань серця

Після припинення застосування рибавірину через відхилення лабораторних показників від норми або клінічні прояви захворювання можна відновити застосування рибавірину з дози 600 мг/добу та пізніше збільшити її до 800 мг/добу. Однак не рекомендовано збільшувати попередньо призначену дозу рибавірину (з 1000 до 1200 мг/добу).

Припинення прийому дози

У разі припинення застосування інших лікарських засобів у комбінації з Гратеціано, прийом Гратеціано слід також припинити.

Літні пацієнти

Коригування дози для літніх пацієнтів не потрібне.

Порушення функції нірок

Для пацієнтів із легким і середнім порушенням функції нірок не потрібне коригування дози Гратеціано. Безпека та відповідне дозування Гратеціано не встановлені для пацієнтів із гострою почечною недостатністю (розрахована швидкість клубочкової фільтрації (рШКФ) < 30 мл/хв/1,73 м2) або термінальною стадією почечної недостатності, що потребують гемодіалізу.

Печінкова недостатність

Коригування дози Гратеціано не потрібне для пацієнтів із печінковою недостатністю легкого, середнього та високого ступеня (клас A, B або C за класифікацією Чайлда-П'ю-Туркоту (CPT)). Безпека та ефективність Гратеціано для пацієнтів із декомпенсованим цирозом не встановлені.

Пацієнти, які очікують на трансплантацію печінки

Тривалість застосування Гратеціано для пацієнтів, які очікують на трансплантацію печінки, має регулюватися оцінкою потенційної ефективності та ризиків для окремого пацієнта.

Спосіб застосування

Пігулка, вкрита плівковою оболонкою, призначена для перорального застосування. Пацієнтам слід пояснити, що треба проглотнути цілу пігулку. Таблетку, вкриту плівковою оболонкою, не можна жувати або подрібнювати через гіркий присмак активної речовини. Таблетку слід приймати під час їди.

Пацієнтів слід повідомити, що якщо протягом 2-х годин після прийому дози виникне блювання, слід прийняти ще одну таблетку. Якщо блювання виникне більше ніж через 2 години після прийому таблетки, приймати додаткову дозу не потрібно. Ці рекомендації ґрунтуються на кінетиці поглинання софосбувіру та GS-331007, що вказує на те, що більша частина дози поглинається протягом 2-х годин після її прийому.

Пацієнтів слід повідомити про те, що якщо вони пропустять дозу і після цього пройде 18 годин, пацієнт повинен негайно прийняти пропущену таблетку, а потім прийняти таблетку у звичний час. Якщо минуло більше 18 годин, слід прийняти наступну дозу у звичний час, не підвоюючи її.

 

Діти.

Безпека та ефективність Гратеціано для дітей (віком

 

Передозування.

Максимальна зафіксована доза софосбувіру відповідає одній надтерапевтичній дозі 1200 мг, що назначалася для 59 здорових пацієнтів. У ході дослідження на цьому рівні дозування не було виявлено шкідливого впливу та побічних реакцій, аналогічних за частотою та серйозністю тим, про які було повідомлено у терапевтичних групах, де приймали плацебо або 400 мг софосбувіру. Наслідки прийому великих доз невідомі.

 

У разі передозування Гратеціано антидоту немає. У разі передозування слід оглянути пацієнта на наявність токсичних проявів. Лікування від передозування Гратеціано полягає у загальних підтримуючих заходах, у тому числі контролю життєвих показників, а також контролю клінічного стану пацієнта. Гемодіаліз може ефективно вивести (53% коефіцієнт очищення) основний циркулюючий метаболіт GS-331007. 4-х годинна процедура гемодіалізу вивела 18% прийнятої дози.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції перелічені у таблиці 4 нижче за класами систем органів та частотою. Класифікація частоти: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до

 

Таблиця 4

Побічні реакції, пов'язані з прийомом софосбувіру у комбінації з рибавірином або пегінтерфероном альфа-2 та рибавірином.

Частота SOFa+RBVb SOF+PEGс+RBV Інфекції та паразитарні інвазії часто ринофарингіт З боку кровоносної та лімфатичної систем дуже часто знижень гемоглобін ваги Психічні розлади дуже часто безсоння безсоння часто депресія депресія, хвилювання, збудження З боку нервної системи дуже часто головний біль запаморочення, головний біль клітки та середостіння дуже часто задишка, кашель часто задишка, задишка під час фізичних навантажень, кашель задишка під час фізичних навантажень З боку шлунково-кишкового тракту дуже часто тошнота диреея, тошнота, блювання часто неприємні відчуття в животі, запор, диспепсія запор, сухість у роті в крові З боку шкіри та підшкірних тканин дуже часто висипання, свербіж часто облисіння, сухість шкіри, свербіж облисіння, сухість шкіри З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини дуже часто артралгія, міалгія язові спазми Загальні розлади дуже часто втома, роздратованість озноб, втома, грипоподібні захворювання, роздратованість, біль, підвищена температура часто підвищена температура, загальна слабкість біль у грудях, загальна слабкість

aSOF – софосбувір; bRBV – рибавірин; cPEG – пегінтерферон альфа-2.

 

Коінфекція HIV/HCV

Результати дослідження безпеки препаратів софосбувір і рибавірин пацієнтів із коінфекцією HCV/HIV аналогічні тим, які було получено під час досліджень для пацієнтів із моноінфекцією HCV, які проходили лікування софосбувіром та рибавірином.

Пацієнти, які очікують на трансплантацію печінки

Результати дослідження безпеки препаратів софосбувір та рибавірин для пацієнтів із інфекцією HCV, які очікують на трансплантацію печінки, аналогічні тим, які було получено під час досліджень для пацієнтів, які проходили лікування софосбувіром та рибавірином.

Серцеві розлади

Симптоматична брадикардія (при спільному застосуванні з аміодароном та іншим антивірусним препаратом прямої дії проти HCV).

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 ° С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 28 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у пластиковому флаконі; по 1 пластиковому флакону у картонній коробці.

 

Категорія відпустки. За рецептом.

*Все результаты индивидуальны и зависят от Вашего состояния здоровья