+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp
+38 (063)982 79 79
- Буденофальк капс.3мг N50
- Вессел Дуе Ф капс. 250мг N50
- Урсофальк капс.250мг N100
- МИРЕНА В/МАТ.СИСТ.52МГ №1
- Зиртек капли 1% 10мл***
- Кетостерил тб 600мг №100***
- Фарестон табл. 20мг N30*
- Брилинта табл.п/о.90мг №56 блистер
- АВАСТИН Д/ИНФ.100МГ/4МЛ ФЛ.№1
- УРСОФАЛЬК СУСП250МГ/5МЛ250МЛ№1
- Заронтин (этосуксимид) 250мг/5мл сироп 200мл №1 / противосудорожный (суксилеп)
- ИЗОПРИНОЗИН ТАБ.500МГ №50
- Саб симплекс суспензия 69.19мг/мл 30мл
- Диспорт пор.д/р-ра д/ин. 500 ЕД фл.№1
- Абилифай 5 мг тб №28
- АВАСТИН Д/ИНФ.400МГ/16МЛ ФЛ.№1
- ФАРЕСТОН ТАБ.60МГ №30
- ДЖАЙДЕС ВН/МАТ.СИСТ. 13.5МГ №1
- Буденофальк пена рект.2мг/доза бал.с доз.
- Алкеран [тб 2мг] №25
- Цистон табл. N100
- Абилифай 15 мг тб №28
- Абилифай 10 мг тб №28
- Эндотелон тб.150 мг №60
- Ксеникал капс 120мг №84***
- Дилтиазем [тб 60мг]№30
- Резолор таб п/о 1мг №28***
- Дилтиазем Ланнахер тб 180мг30
- Резолор таб п/о 2мг №28***
- Ремерон табл. 30мг №30
- Фликсоназе спрей наз 50мкг/доза 120доз
- Апровель таб.150мг №28
- Апровель таб.300мг №28
- Лоцерил лак 5% 2,5мл фл. №1
- Фосамакс табл. 70 мг №4
- Ксеникал капс 120мг №21
- Ксеникал капс 120мг №42
- Утрожестан капс 200мг №14
- Ируксол мазь 30г №1
- Синтром (синкумар) 4 мг тб №20
- Модуретик тб 5мг/50мг №20
- Эвиста табл. 60мг №14
- Юракс (Кротамитон) крем 20г №1
- Прайтор 40мг табл. №28
- Синемет(Карбидопа и леводопа) таб. 25мг +250мг №50
- Фризиум 10мг капс №30
- Дифметре табл 20 шт
- Ливиал таб. 2.5мг N28
- Митомицин (Mitomycin) 10 мг №1
- Ренагель 800 мг тб №180
- Блеоцел (Блеомицин) 15мг №1
- Прокарбазин капс. 50 мг №50
- Триампур композитум таб.№50
- Митомицин (Mitomycin) 40 мг №1
- Бильтрицид таблетки 600мг №6
- Альфаган капли глазн.0,2% 2мг/мл фл.-кап.5мл
- Лонитен (Миноксидил) табл. 5мг №30
- Тербинафин табл. 250мг №10 (10х1) блист.в пачке
- Логимакс таблетки 50мг+5мг №30
- СПРЕЙ Д/НОГ ТЕРБИНАФИН 1% 30МЛ
- ХУМИРА Р-Р ИН.20МГ/0.2МЛ ШПР№2
- Дифметре супп. №6
- Превенар 13/PREVENAR вакц.пневмокок.полисах.коньюг.сусп.д/ин.1до
- Преднизолон-рихтер таб.5мг №100
- Акинетон таб.2мг №100
- Ко-Ренитек таб.20мг+12,5мг №28
- Гидреа капс.500мг №100
- Прилиджи табл. 30мг №6 лечение преждевременной эякуляции
- Иберогаст капли 20мл***
- Акинетон LP табл. 4мг №30 пролонговані
- Безорнил мазь 10мл №1
- Бонвива 150 мг №1
- Витарос 300 (алпростадил) крем по 100 мг №4 от импотенции
- АНДРОЖЕЛЬ ГЕЛЬ16.2МГ/1ГТУБА88Г
- Иксел (милнаципран) 50мг капс №56
- Галавит супп.рект.по 100мг N10
- Овитрел р-ра д/ин.250мкг/0.5мл N1 шприц
- Трилептал суспензия 60мг/мл 250мл
- Прилиджи табл. 60мг №6
- Оксаліплатин Ебеве концентрат д/р-ну д/інф 5 мг/мл 40 мл (200 мг
- Вобэнзим витал №120
- Уралит-У гран.д/приг.р-ра д/приема внутрь конт.99,8г фл 100 гр
- Хумира Адалимумаб р-р. д/ин.40мг/0.8мл+2шпр.+2салф.
- Саксенда шприц №3
- Виктоза 6мг/мл 3 мл шприц-ручка №2
- Финалгон мазь наружн. туба 20г
- Уротол (Толтеродин) таблетки 2мг №28
- Бонвива 150 мг №3***
- Синемет(Карбидопа и леводопа) таб. 25мг +100мг №30
- Весаноид (Третиноин) 10мг №100***
- Уротол (Толтеродин) таблетки 2мг №28
- Прилиджи табл. 30мг №3***
- Акинетон табл. 2мг №50***
- Бускопан суппоз 10мг №6 в блис
- Акатинол Мемантин 10мг табл. №56***
- Нефлуан гель 10г №1
- Ручка-інжектор Пурегон Пен ІІ покол.д/введення лікар.зас.Пурегон
- Телфаст 120 тб мг №10
- Трилептал табл. 300мг №10***
- Саксенда шприц №1
- Буденофальк капс.тв.с киш./раств.гран.по 3мг N100
- Вобэнзим №200***
- Вобэнзим №100***
- Телфаст 180 тб мг №20***
- Реквип таб п/о 2мг №21
- Вольтарен (Вольтадол) пластырь 24 ч трансд.140 мг №5
- Саксенда р-н д/ін.6мг/мл картридж вклад.в шприц-ручку 3мл №3
- Соліква р-н д/ін.100ЕД/мл+33мкг/мл картридж 3мл №3
- Алфлутоп 10% амп 1 мл №10
- Аллергодил (Риназин) спрей наз 1мг/мл 10 мл №1
- Зірабев конц.д/р-ну д/інф.25мг/мл по 400мг/16мл фл.карт.кор.
- Зірабев конц.д/р-ну д/інф.25мг/мл по 100мг/4мл фл.карт.кор.
- Соліква р-н д/ін.100ЕД/мл+50мкг/мл картридж 3мл №3
- Фірмагон пор.д/р-ну д/ін.80мг фл.+розчин.шприц 4.2мл №1
- Пурегон р-н д/ін.833МО/мл картридж 0.420мл (300МО/0.36мл) компл.
- Алкеран(Мегвал) фл.50мг.10мл №1
- Азитер крап.очн.р-н 15мг/г конт.250мг №6
- Милдронат цена
- Флуконазол цена
- Цефтриаксон цена
- Пимафуцин цена
- Актовегин цена
- Гексикон цена
- Утрожестан цена
- Актовегин цена в аптеках
- Канефрон в аптеках Киева
- Дуфастон цена в аптеках
Діокор Соло 80 табл.в/о 80мг №30
- Код товара: 254827
- Производитель: ФармаСтарт г.Киев
- Действующее вещество: валсартан гидрохлортиазид
- Срок годности: до 01.03.27
- Наличие: есть в наличии
Фармакодинамика
Діокор - антигіпертензивний препарат, до складу якого входять антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ і тіазидний діуретик.
Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи є ангіотензин ІІ, утворений із ангіотензину І з участю ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Ангіотензин ІІ зв'язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи як безпосередню, так і опосередковану участь у регулюванні артеріального тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина ангіотензин ІІ чинить пряму вазопресорну дію. Крім того, він сприяє затримці натрію і стимулює секрецію альдостерону.
Валсартан - активний та специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ, призначений для внутрішнього застосування. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ1, які відповідають за ефекти ангіотензину ІІ. Валсартан не має будь-якої часткової активності агоніста відносно АТ1-рецепторів і має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з АТ1-рецепторами, ніж з АТ2-рецепторами.
Валсартан не пригнічує АПФ (кініназа ІІ), який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ і руйнує брадикінін. Не спостерігається ніяких побічних ефектів, зумовлених брадикініном. У клінічних дослідженнях, у ході яких валсартан порівнювався з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно меншою у пацієнтів, які лікувалися валcартаном, ніж у пацієнтів, які застосовували інгібітор АПФ. Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які відіграють важливу роль у регуляції функції серцево-судинної системи.
У пацієнтів із гіпертензією препарат спричиняє зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу.
У більшості пацієнтів після застосування разової дози препарату початок антигіпертензивної активності відзначається у межах 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається у межах 4-6 годин. Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 годин після прийому разової дози. За умови регулярного застосування препарату максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається протягом 2-4 тижнів і утримується на досягнутому рівні у ході тривалої терапії. При прийомі комбінації з гідрохлоротіазидом спостерігається ефективніше зниження артеріального тиску.
Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані рецептори, що мають високу чутливість до дії діуретиків, де відбувається пригнічення транспорту іонів натрію і хлору. Механізм дії тіазидів пов'язаний із пригніченням насоса Na+Cl-, що відбувається за рахунок конкуренції за місця транспорту Сl-. У результаті цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно однаково. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об'єму циркулюючої крові, у результаті чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію у сироватці крові. Взаємозв'язок між реніном і альдостероном опосередковується ангіотензином ІІ, тому застосування антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ зменшить втрату калію, пов'язану із застосуванням тіазидного діуретика.
Після внутрішнього прийому препарату всмоктування валсартану і гідрохлоротіазиду відбувається швидко, однак ступінь всмоктування варіює у широких межах. Середня величина абсолютної біодоступності Діокору становить 23 %.
У діапазоні вивчених доз кінетика валсартану має лінійний характер. При повторному застосуванні препарату змін кінетичних показників не відзначалося. При прийомі препарату один раз на добу кумуляція незначна.
Валсартан значною мірою (на 94-97 %) зв'язується з білками сироватки крові, головним чином з альбумінами. Рівноважний об'єм розподілу низький (близько 17 л).
Виведення валсартану з калом становить 70 % (від величини прийнятої внутрішньо дози). З сечею виводиться близько 30 %, головним чином у незміненому вигляді.
При застосуванні валсартану з їжею площа під кривою «концентрація-час» (AUC) зменшується на 48 %, хоча, починаючи приблизно з 8 годин після прийому препарату, концентрація препарату у плазмі як у разі прийому його натщесерце, так і у разі прийому з їжею однакові. Зменшення площі під кривою «концентрація-час» не супроводжується значним зниженням терапевтичного ефекту.
Гідрохлоротіазид. Після застосування внутрішньо всмоктування гідрохлоротіазиду відбувається дуже швидко (tmax приблизно 2 години). Фармакокінетика препарату у фазах розподілу і виведення описується загалом біекспоненціальною низхідною кривою; період напіввиведення кінцевої фази - 6-15 годин.
У терапевтичному діапазоні доз середня величина AUC зростає прямо пропорційно до підвищення дози. При повторних призначеннях фармакокінетика гідрохлоротіазиду не змінюється; при застосуванні один раз на добу кумуляція незначна.
При застосуванні внутрішньо біодоступність гідрохлоротіазиду становить 60-80 %. Виводиться з сечею: більше 95 % дози у незміненому вигляді і приблизно 4 % - у вигляді гідролізату 2-аміно-4-хлоро-m-бензенедисульфонаміду.
При одночасному застосуванні гідрохлоротіазиду з їжею відзначалося як підвищення, так і зниження його системної біодоступності порівняно з відповідним показником при прийомі натщесерце. Діапазон цих змін невеликий і клінічно незначущий.
Валсартан/гідрохлоротіазид. При одночасному прийомі з валсартаном системна біодоступність гідрохлоротіазиду знижується приблизно на 30 %. Одночасне застосування гідрохлоротіазиду не чинить істотного впливу на кінетику валсартану. Зазначена взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування валсартану і гідрохлоротіазиду. У контрольованих клінічних дослідженнях був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект цієї комбінації, який перевищував ефект кожного із компонентів окремо, а також ефект плацебо.
Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, для яких неефективна монотерапія.
ПротивопоказанияПідвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату та до інших лікарських засобів, що є похідними сульфонаміду.
Тяжкі порушення функції печінки, біліарний цироз і холестаз.
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), анурія.
Рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, симптоматична гіперурикемія.
Вагітні та жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину, включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або з порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) < 60 мл/хв/1,73 м2).
Взаємодії, пов'язані з комбінацією валсартан/гідрохлоротіазид.
Не рекомендується одночасне застосування.
Літій.
Під час одночасного застосування препаратів літію з інгібіторами ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ) або тіазидними діуретиками, у тому числі гідрохлоротіазидом, відзначалось оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та поява токсичності. Досвід одночасного застосування валсартану і препаратів літію відсутній, тому така комбінація не рекомендується. Якщо застосування препарату все ж необхідно, то рекомендується перевіряти концентрацію літію у сироватці крові під час їх одночасного застосування.
Одночасне застосування, що потребує особливої обережності.
Інші антигіпертензивні засоби.
Можливе посилення антигіпертензивного ефекту інших антигіпертензивних препаратів при сумісному застосуванні з Діокором (наприклад інгібіторів АПФ, бета-блокаторів, блокаторів кальцієвих каналів).
Пресорні аміни (наприклад норадреналін, адреналін).
Може відзначатися зниження відповіді на пресорні аміни, однак не такою мірою, щоб було необхідно виключити їх застосування.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту >3 г/добу та неселективні НПЗЗ.
Можливе зниження антигіпертензивного ефекту як антагоніста ангіотензину ІІ, так і тіазидного компонента при одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами. Супутнє застосування вказаних лікарських засобів може призвести до погіршення функції нирок і збільшення калію у сироватці крові. Тому рекомендується контроль функції нирок під час лікування, а також контроль адекватної гідратації пацієнта.
Взаємодії, пов'язані з валсартаном.
Подвійна блокада ренін-ангіотензинової системи (РАС) препаратами груп АРА, ІАПФ або аліскіреном.
Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні лікарських засобів групи АРА, в тому числі валсартану, з іншими засобами, що блокують РААС, такими як лікарські засоби групи ІАПФ або аліскірен.
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину, включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або пацієнтам з порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) < 60 мл/хв/1,73 м2) протипоказано.
Не рекомендується одночасне застосування.
Калійзберігаючі діуретики, калієві добавки, замінники солі, що містять калій, або інші лікарські засоби, які можуть підвищувати рівень калію у сироватці крові.
Слід бути обережним і часто перевіряти вміст калію у сироватці крові при необхідності застосування засобів, які впливають на рівень калію у поєднанні з валсартаном.
Транспортери.
За результатами досліджень in vitro валсартан є субстратом для печінкового транспортера захоплення OATP1B1/OATP1B3 та печінкового транспортера виведення MRP2. Клінічне значення цих даних невідоме. Одночасне застосування інгібіторів транспортера захоплення (наприклад рифампіцину, циклоспорину) або транспортера виведення (наприклад ритонавіру) може збільшити системну експозицію валсартану. Слід дотримуватися належних заходів на початку або в кінці супутнього застосування цих лікарських засобів.
Взаємодії відсутні.
Не було відзначено клінічно значущих взаємодій при проведенні монотерапії валсартаном при застосуванні таких лікарських засобів: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлоротіазид, амлодипін, глібенкламід.
Дигоксин та індометацин можуть взаємодіяти з гідрохлоротіазидом у комбінації валсартан/гідрохлоротіазид.
Взаємодії, пов'язані з гідрохлоротіазидом.
Одночасне застосування, яке потребує особливої обережності.
Ризик розвитку гіпокаліємії підвищується при одночасному застосуванні салуретиків, проносних засобів, кортикостероїдів, АКТГ, амфотерицину, карбеноксолону, пеніциліну G і похідних саліцилової кислоти. Ці лікарські засоби можуть потенціювати дію гідрохлоротіазиду на рівень калію у крові, тому необхідно вимірювати вміст калію у крові.
Лікарські засоби, які можуть спричинити шлуночкову тахікардію типу «пірует».
Антиаритмічні засоби Іа класу (наприклад, хінідин, дизопірамід).
Антиаритмічні засоби ІІІ класу (наприклад, амідарон, соталол, дофетилід, ібутилід).
Деякі антипсихотичні засоби (наприклад, тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, циамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол).
Інші (наприклад, бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин для внутрішньовенного введення, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін для внутрішньовенного введення).
Через ризик виникнення гіпокаліємії гідрохлоротіазид слід застосовувати з обережністю із зазначеними лікарськими засобами.
Серцеві глікозиди.
Тіазидні діуретики можуть спричиняти такі небажані ефекти, як гіпокаліємію або гіпомагніємію, які, у свою чергу, підвищують ризик розвитку аритмії при глікозидній інтоксикації.
Солі кальцію та вітамін D.
При одночасному застосуванні з вітаміном D або солями кальцію можливе потенціювання підвищення рівня кальцію у сироватці крові.
Протидіабетичні засоби (пероральні препарати, інсулін).
Тіазидні діуретики можуть спричинити зміни толерантності до глюкози. Може виникнути потреба у корекції дози інсуліну або пероральних цукрознижувальних препаратів у хворих на цукровий діабет. Одночасне застосування метформіну і гідрохлоротіазиду при функціональній недостатності нирок може призвести до розвитку метаболічного ацидозу.
Бета-блокатори та діазоксид.
Одночасне застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, з бета-блокаторами може підвищити ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, можуть підвищити гіперглікемічний ефект діазоксиду.
Лікарські засоби, які застосовують для лікування подагри (пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол).
Може виникнути потреба у корекції дози урикозуричних засобів, які стимулюють виведення сечової кислоти, оскільки гідрохлоротіазид може підвищувати рівень сечової кислоти у сироватці крові. Може бути необхідним збільшення дози пробенециду або сульфінпіразону.
Одночасне застосування тіазидних діуретиків може підвищити частоту реакцій гіперчутливості до алопуринолу.
Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біпериден).
Підвищення біодоступності тіазидного діуретика спостерігається при одночасному застосуванні блокаторів холінорецепторів (наприклад, атропіну, біперидену), що, можливо, пов'язано зі зниженням моторної активності травного тракту і затримкою випорожнення шлунка.
Амантадин.
Тіазиди, у тому числі гідрохлоротіазид, можуть підвищити ризик розвитку побічних ефектів амантадину.
Холестирамін і холестерол.
Всмоктування гідрохлоротіазиду порушується при наявності аніонообмінних смол. Холестирамін сповільняє всмоктування тіазидних діуретиків.
Цитотоксичні препарати (наприклад, циклофосфамід, метотрексат).
Зниження виведення нирками цитотоксичних препаратів (наприклад, циклофосфаміду, метотрексату) може призвести до потенціювання їх мієлосупресивної дії.
Недеполяризуючі міорелаксанти (наприклад, тубокурарин).
Тіазиди потенціюють дію курареподібних міорелаксантів.
Циклоспорин.
Одночасне застосування циклоспорину може підвищити ризик розвитку гіперурикемії та появи симптомів, що нагадують загострення подагри.
Алкоголь, анестетики та седативні засоби.
Можуть потенціювати ортостатичну гіпотонію.
Метилдопа.
Повідомлялося про випадки розвитку гемолітичної анемії при одночасному застосуванні тіазидного діуретика і метилдопи.
Карбамазепін.
Може підвищитись ризик розвитку гіпонатріємії. Необхідний клінічний контроль стану пацієнта і лабораторний контроль крові.
Контрастні речовини, які містять йод.
При дегідратації, спричиненій сечогінними засобами, може підвищитись ризик гострої ниркової недостатності, особливо при введенні великих доз контрастної речовини. Перед введенням йоду необхідно відновити водний баланс.
Рекомендована доза препарату - 1 таблетка 80 мг/12,5 мг (Діокор 80) 1 раз на добу. При недостатньому зниженні артеріального тиску через 3-4 тижні лікування рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 1 таблетка 160 мг/12,5 мг (Діокор 160) 1 раз на добу. Максимальна добова доза становить 320 мг/25 мг. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається упродовж 2-4 тижнів застосування. Препарат можна приймати незалежно від вживання їжі, запиваючи невеликою кількістю води.
При порушенні функції нирок.
Для пацієнтів з незначними та помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну > 30 мл/хв) регулювання дози не потрібне.
При порушенні функції печінки.
Для пацієнтів з незначною та помірною печінковою недостатністю небіліарного походження і без холестазу доза валсартану не повинна перевищувати 80 мг, препарат слід призначати з обережністю.
Пацієнти літнього віку.
Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна.
Тривалість застосування препарату визначається індивідуально лікарем.
Діти. Безпека та ефективність застосування Діокору дітям не встановлені, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.
Аналоги:
- Вальсакор н 160 табл.п/п/о 160мг/12.5мг №14х2
- Вальсакор нd 160 табл.п/п/о 160мг/25мг №14х2
- Вазар табл.160мг №90
- Вазар табл.80мг №90
- Вазар табл. 80мг n90
- Вазар н табл. 80/12.5мг n90
- Вазар н табл. 320/25мг n30
- Вазар н табл.80/12.5мг №90
- Вазар н табл.п/о 320мг/25мг №30
- Вазар н табл.п/о 320мг/12.5мг №30
- Вальсакор hd табл. п/о 320мг/25мг n28
- Вальсакор н 320 табл. п/о 320мг/12.5мг n28
- Вазар н табл.160/25мг №30
- Адениз-трио табл.п/пл.об.160мг/10мг/12.5мг №30 (10х3) блист.в па
- Адениз-трио табл.п/пл.об.160мг/5мг/12.5мг №30 (10х3) блист.в пач
- Тиара дуо таб160мг/12.5мг№14x2
- Валз н таблетки 80мг+12,5мг №28
- Адениз-н таб.80/12.5мг№30(10х3
- Валз н таблетки 160мг+12,5мг №28
- Ванатекс комби табл.п/п/о 80мг/12.5мг №28
- Валмісар на 160/12.5/5 таб.№30
- Тіара дуо табл.в/п/о 160мг/12.5мг №84(14х6)
- Валсартан н-тева табл.в/п/о 80мг/12.5мг №30
- Тіара дуо табл.вк/пл.об. 160мг/12,5 мг № 84 (14х6) в пачці /
- Ко-діован табл.в/о 160мг+12.5мг №14
- Валсартан н-тева 160/12.5мг№30
- Валсартан н-тева 80/12.5мг№30
- Тіара дуо таб160мг/12.5мг№14x6
- Тіара дуо табл.вк/пл.об. 80мг/12,5 мг № 84 (14х6) в пачці /
- Тіара дуо табл.в/п/о 80мг/12.5мг №84(14х6)
- Тіара дуо таб80/12.5мг№84(14х6
- Тіара дуо табл.в/п/о 160мг/25мг №28(14х2)
- Вальсакор нd 160 табл.в/п/о 160мг/25мг №84
- Тіара тріо табл.в/п/о 5мг/12.5мг/160мг №84(14х6)
- Ко-валодіп табл.в/п/о 10мг/160мг/25мг №30
- Вальсакор н 160 табл.в/п/о 160мг/12.5мг №14х2
- Вальсакор н 320 табл.в/п/о 320мг/12.5мг №28(14х2)
- Тіара дуо табл.в/п/о 160мг/12.5мг №28(14х2)
- Діокор 80 табл.80мг №30
- Ко-діован табл.в/о 80мг+12.5мг №14
- Вальсакор н 160 табл.в/п/о 160мг/12.5мг №84
- Вальсакор н 80 табл.в/п/о 80мг/12.5мг №14х2
- Тіара дуо табл.в/п/о 80мг/12.5мг №84(14х6)
- Діокор 160 табл.160мг №30