Акинетон табл. 2мг №10

Код товара: 238470
Производитель: SIT (Италия)
Наличие: есть в наличии
Уточнить наличие по тел: +38 (063) 595 80 08
140,00 грн. Забронировать Быстрое бронирование

Аналоги в наличии:

Препарат Акінетон є антихолінергічним засобом центральної дії, показанний для лікування симптомів хвороби Паркінсона, таких як ригідність, тремор. Екстрапірамідні побічні ефекти нейролептиків та інших лікарських засобів: рання дискінезія, акатизія й паркінсонізм.

Склад

Діюча речовина: biperiden hydrochloride.

1 таблетка містить біперидену гідрохлориду 2 мг.

Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний; лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кальцію гідрофосфат; крохмаль картопляний; коповідон; тальк; магнію стеарат.

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість до будь-якого з компонентів препарату, закритокутова глаукома, механічне звуження (стеноз) шлунково-кишкового тракту, мегаколон, обструкція шлунково-кишкового тракту.

Спосіб застосування

Дозування біперидену слід підбирати індивідуально.

Лікування препаратом Акінетон звичайно починають з найнижчої дози, поступово її підвищуючи, залежно від терапевтичної дії і побічних ефектів.

Початкова доза — ½ таблетки внутрішньо 2 рази на добу (2 мг біперидену гідрохлориду/добу). Дозу можна збільшувати на 2 мг (1 таблетка) кожної доби. Підтримувальна доза становить ½-2 таблетки 3-4 рази на добу (що відповідає 3?16 мг/добу). Максимальна добова доза становить 16 мг біперидену гідрохлориду (що відповідає 8 таблеткам/добу).

Особливості застосування

Вагітні

Оскільки досвід застосування препарату Акінетон у період вагітності обмежений, слід застосовувати препарат після ретельної оцінки ризик/користь для вагітної і плода.

Діти

Препарат не призначають дітям віком до 3 років.

Водії

Пацієнтам, які приймають препарат, слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують швидкої психічної і рухової реакцій.

Передозування

Симптоми: аналогічні ознакам токсичності атропіну з периферичними антихолінергічними ознаками: розширені зіниці, що повільно реагують на світло (мідріаз); сухість слизових оболонок, почервоніння обличчя, збільшення частоти серцевого ритму, атонія сечового міхура і кишечнику, підвищення температури (частіше спостерігалося у дітей) та порушення з боку центральної нервової системи (такі як: збудження, делірій, сплутаність свідомості та/або галюцинації). У разі тяжкої токсичності існує ризик циркуляторного колапсу та центрального паралічу дихальної мускулатури.

Лікування: як антидот рекомендують прийом інгібіторів ацетилхолінестерази та насамперед фізостигміну, який може проникати у спинномозкову рідину, а також може впливати на симптоми центрального генезу (та/або фізостигміну саліцилат у разі позитивного тесту на фізостигмін). Підтримка функції серцево-судинної і респіраторної системи (штучна вентиляція легень з киснем), покращення тепловіддачі при підвищенні температури тіла, катетеризація сечового міхура – залежно від типу симптомів.

Крім того, за необхідності можна провести промивання шлунка або заходи, які зменшують всмоктування у шлунково-кишковому тракті.